У Папській базиліці Святої Марії Ангелів в Асижі почалися богослужіння традиційного Свята Прощення, що відзначається щороку 2 серпня. Тисячі паломників приїхали до Асижу, щоб отримати загальний відпуст, якого виклопотав для вірних у 1216 році святий Франциск Асизький.

Любов Бога, що переливається через край: саме вона спонукала святого Франциска поділитися нею з іншими у впевненості, що в будь-якій ситуації духовної посухи і смерті Христос може знову відродити життя. Під час молитви у церкві Порціункула святий Франциск попросив про відпуст для всіх, хто, розкаявшись і приступивши до Сповіді, відвідує цю невелику каплицю. Після молитви, на яку Бог відразу дав відповідь, Франциск оголосив вірним Асижу: "Брати, хочу всіх вас відправити до раю". І ось уже сім століть через ворота Порціункули проходять мільйони вірних, примирившись із Творцем.

Нагадаємо, що, згідно з вченням Католицької Церкви, відпуст – це відпущення перед Богом тимчасової кари за гріхи, провина за які вже стерта. Вчення про відпусти і практика відпусту в Церкві тісно пов'язані з наслідками Таїнства Покаяння. Гріх тягне за собою подвійний наслідок. Тяжкий гріх позбавляє нас спілкування з Богом і закриває доступ до вічного життя; позбавлення його називається "вічної карою за гріх". Але й будь-який гріх, навіть малий, веде до невпорядкованої прихильності до творінь, від якої необхідно очиститися або на землі, або після смерті, у стані, званому Чистилищем. Це очищення звільняє від того, що називається "тимчасової карою" за гріх. Обидві ці кари не повинні розумітися як помста Бога, бо вони витікають з самої природи гріха. Навернення, породжене гарячою любов'ю, може призвести до повного очищення грішника, так що йому не доведеться вже зазнати ніякої кари. Прощення гріха і відновлення спілкування з Богом призводять до відпущення вічної кари за гріх. Але залишається тимчасова кара. Терпляче переносячи біль і різні випробування, а також спокійно дивлячись в обличчя смерті, християнин повинен прагнути приймати як благо цю тимчасову кару за гріх, він повинен докласти всіх зусиль, щоб справами милосердя і любові, а також молитвою і різними справами покаяння абсолютно викорінити у собі "стару людину" і зодягнутися в "нову людину". Відпуст, таким чином, і є звільненням від тимчасової кари. Саме у цьому полягає і суть відпусту в Асижі. Здійснюючи певну дію – у даному випадку відвідуючи Порціункулу або іншу францисканську або парафіяльну церкву, – вірний, який вже примирився з Богом у Таїнстві Покаяння, здобуває повний відпуст.

За матеріалами Радио Ватикана