Як повідомила єпископська курія в Пінську, сьогодні вранці о 9:00 на 97 році життя помер кардинал Казімєж Свьонтек, який упродовж 15 років був митрополитом Мінсько-Могильовським і 20 років – Апостольським Адміністратором Пінської єпархії. Він був другим за віком членом Колегії кардиналів.

Казімєж Свьонтек народився 21 жовтня 1914 року у м. Валга в Естонії в польській родині. Коли йому було 3 роки його сім’я була заслана на Сибір. Наприкінці Першої світової війни сім’я повернулася до Польщі. 8 вересня 1933 року майбутній ієрарх  вступив до семінарії в Пінську, після закінчення якої 8 квітня 1939 року прийняв священичі свячення з рук тодішнього єпископа Пінського Казімєжа Букраби.

До квітня 1941 року він працював у парафії своєї єпархії Пружани, після чого радянська влада заарештувала його і посадила до в'язниці у Бресті, де протягом двох місяців його постійно допитували, а потім засудили до смертної кари. Проте, війна, яка розпочалася 22 червня 1941 року, завадила виконати смертний вирок. Він повернувся до пастирської роботи у свою пружанську парафію, але загарбники далі переслідували його, і навіть засудили на смерть. Цього разу життя йому врятувало повернення цих земель у 1944 році радянськими військами. Але незабаром його знову заарештовано і після 5 місяців перебування у в'язниці в Мінську засуджено до 10 років каторжних робіт – спочатку .у Східному Сибіру, а потім за Полярним колом поблизу Воркути.

Вийшовши на свободу 16 червня 1954 року, Казімєж Свьонтек повернувся до Білорусі та з 1 грудня того ж року був настоятелем катедрального собору в Пінську. Завдяки його самовідданості та жертовності було відбудовано Пінську катедру, яка стала однією з перших відновлених церков Білорусі.

Коли наприкінці вісімдесятих у СРСР розпочався процес поступової демократизації та відновлення релігійних свобод, 2 лютого 1988 року Папа Іван Павло II призначив його Прелатом Його Святості, а 11 квітня 1989 року, незабаром після його 75-ліття, – Генеральним вікарієм  Пінської єпархії. 13 квітня 1991 року 76-річний священик став архиєпископом митрополитом новоствореної Мінсько-Могильовської митрополії і Апостольським Адміністратором Пінської єпархії. Свячення в соборі, яким він сам управляв більше 36 років, йому уділив архиєпископ Тадеуш Кондрусевіч з Москви, а співсвятителем  був єпископ Владислав Єдрущук – апостольський адміністратор єпархії в Дрогічині. У лютому 1999 року він став першим главою першої в історії Конференції Католицьких Єпископів Білорусі та обіймав цю посаду протягом 7 років.

На консисторії 26 листопада 1994 року Папа Іван Павло II включив 80-річного ієрарха до складу Колегії кардиналів як першого в історії громадянина Білорусі у цьому кардинальському хорі. 10 роками пізніше, 27 вересня 2004 року, Папа нагородив його премією "Fidei Testis" (Свідок віри), призначеною йому інститутом Павла VI. Через два роки Президент Франції Жак Ширак нагородив його Орденом Почесного легіону.

14 червня 2006 Папа Бенедикт XVI  прийняв прохання кардинала Свьонтека про звільнення від парстирського керівництва Мінсько-Могильовською митрополією та відступлення з посади глави єпископату Білорусі.

Траурна літургія біля труни з тілом кардинала Свьонтека відбудеться у мінському архикатедральному соборі в суботу, 23 липня, о 13.00 та в Пінській катедрі у понеділок, 25 липня, о 12.00.

Після смерті кардинала Свьонтека Колегія кардиналів налічує 196 членів, 114 з яких мають право брати участь у конклаві.

За матеріалами wiara.pl та catholic.by