Слово Митрополита Львівського
на середу, 2-го тижня Великого Посту

Прип 5,15-6,3.

У книзі Приповідок міститься велика життєва мудрість, яку нам пропонує, мабуть, великий та мудрий Соломон. Він пропонує, щоб воду пити із власного водозбору, тобто, криниці. До чого заохочує цей мудрий муж? Його життя проходило в країні, де не так просто мається справа із водою. Дуже часто у цій частині світу тільки в певних місцях легко знайти підземні потоки води, а так, потрібно добре натрудитися, щоб вибити криницю. І, звичайно, криниці  у цих місцях дуже глибокі. Раз якось Ісус Христос сидів біля криниці на окраїні самарійського міста Сихем й просив у самарянки, яка прийшла туди, води напитися, заодно повідомив її, що він володіє живою водою. Ця не розуміла про що мова, дуже здивувалася і відповіла: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока…» (Ів 4,11). Отже, криниці глибокі та й земля часто там кам’яна, тому необхідно багато зусиль, вміння, відповідного інструменту, щоб докопатися до джерела води. В таких випадках людина оцінює свій труд, береже сховок води і як бажає, то дозволить іншим користати із неї.

Коли ми читаємо продовження цих віршів Святого Писання, розуміємо, що тут не так йдеться про звичайну воду, бо вона лише виступає як порівняння до посідання матеріального добра, якого так багато, що воно розливається ніби потоки на майданах. А у наступних віршах уже згадується про дружину, яку мудрець пропонує чоловікові любити та втішатися нею. Згодом довідуємося, що автор перестерігає перед зрадою, щоб не захоплюватися чужими жінками, подібно й жінкам - триматися свого мужа. Він звертає увагу на пристрасті, які жорстоко діють у людині та, яким не потрібно давати волі, бо вони ведуть у духовну неволю, роблять людину залежною та моральним в’язнем. Пристрасті людини непередбачені і, навіть тоді, коли вона довго трималася гідної дороги життя, уникала усіляких спокус, добре молилася, - вони не вмирають, але при найменшій нагоді можуть себе проявити дуже жорстоко відносно людини. Слід про це завжди пам’ятати і не бути певними себе, бо, як вогонь довго тримається у попелі, так пристрасті живуть у людині до тих пір, поки її не заховають спокійно у землю. Не раз повіє вітер і здавалося, що вогню у попелі бракує, а тим часом показується, що він із силою вибухає з-під попелу й може розгорітися неочікувана пожежа. Необхідно великої старанності для благочестивого життя, бо у псалмах читаємо про сітку, петлю та сильце, які диявол розставляє увесь час по цілому світі, щоб ловити людей. Святий Учитель Церкви навчає: «Бережися же, говорить, щоби через привичку до гріха не сплести для себе сітки і не зробитися тим же, чим буває здобич мисливця» (св. Ів. Золот., «Пояснення на притчі Соломона» гл. V).

Наше завдання не збиватися з праведної дороги, пильнувати її, практикувати глибоке християнське життя, а найбільше й основне: покладатися на Бога й з радістю виконувати щоденно його святу волю. Хай пресвята Богородиця, наша небесна Опікунка, допоможе нам долати усі труднощі життя й осягати праведність та вічну радість у небі.

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський, УГКЦ

Архикатедральний Собор Святого Юра, 7 березня 2012 р.Б.
Джерело: www.ugcc.lviv.ua