П В С Ч П С Н
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
31
 

Важкі питання. Чому в Католицькій Церкві не допускаються до сповіді та Причастя розлучені, які побралися вдруге?

ПИТАННЯ: Чому в Католицькій Церкві не допускаються до сповіді та Причастя розлучені, які побралися вдруге?


ВІДПОВІДЬ: Практика Католицької Церкви, заснована на Святому Письмі, така: до Причастя не допускаються розлучені люди, які  побралися вдруге. Не Церква позбавляє Причастя цих віруючих, а вони самі. Вони не можуть приступати до Причастя, оскільки їхній статус і життєва ситуація об'єктивно суперечить тій єдності любові між Христом і Церквою, яку позначає й актуалізує Євхаристія. У тому випадку, коли один з розлучених подругів з'єднує своє життя з іншою людиною, будучи пов'язаний церковним таїнством шлюбу зі своїм чоловіком/дружиною, він об'єктивно суперечить цьому смислу Євхаристії. Крім того, причащання розлучених, що побралися вдруге, суперечить учителюванню Церкви про нерозривність шлюбу.


Якщо ж розлучені розлучаються з новим чоловіком/жінкою або живуть з ним як брат і сестра, то вони можуть бути допущені до таїнств.


Щоб розлучені люди, які побралися вдруге, змогли приступати до таїнства покаяння (сповіді), яке відкриває шлях до Причастя, вони повинні бути готові змінити свою життєву ситуацію, щоб вона не була в контрасті з нерозривністю шлюбу. Це означає, що вони повинні покаятися в скоєному − тобто в укладенні нового шлюбу за наявності нерозривного шлюбу з колишнім чоловіком (адже розлучення, про яке ми говоримо, може існувати тільки на цивільному рівні, таким чином перед Богом і Церквою людина в будь-якому випадку залишається пов'язана шлюбними узами, навіть якщо розлучилася в ЗАГСі). Щоб отримати відпущення гріхів і можливість приймати Причастя, розлучені, які побралися вдруге, повинні покаятися в порушенні шлюбної вірності й розлучитися з тим, хто не є подругом перед Богом. Якщо з серйозних причин це неможливо − наприклад, зважаючи на виховання спільних дітей, − то така пара може жити спільно, але в повному утриманні, про що і йдеться в апостольському умовлянні «Familiaris consortio». За допомогою благодаті, на яку повинен уповати кожен віруючий, і за допомогою їхніх зусиль, взаємини між такими людьми  повинні перетворитися в дружні стосунки, взаємну повагу та взаємну допомогу.


Отже, якщо розлучені, які побралися вдруге, щиро розкаялися і розлучилися або живуть як брат і сестра, можуть отримати відпущення гріхів і причащатися.


Але при такому рішенні треба уникати спокуси для інших віруючих. Адже їм невідомо, що така пара прийняла рішення припинити незаконне співжиття. Тому настоятель парафії може причащати їх приватно або ж вони будуть причащатися не у своїй парафії, а в іншій, де їх не знають.


За матеріалами: http://ru.radiovaticana.va/Articolo.asp?c=700119