П В С Ч П С Н
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
 

Важкі питання. Чи були пологи Діви Марії безболісними?

ПИТАННЯ: У фільмі «Божественне народження» показані пологи Діви Марії, яка страждає від болю так само, як будь-яка жінка. Але як це можливо, якщо Богородиця була дівою до, під час і після народження Ісуса? Діва Марія була вільна від первородного гріха, значить, вона повинна бути вільна від його наслідків – болісних  пологів. Чому в Одкровенні Івана Богослова про Діву Марію написано, що вона «мала в утробі, і кричала від болю та мук народження»?


ВІДПОВІДЬ: Безболісні пологи Діви Марії не є догмою віри, але це логічний наслідок догми про невинність Богородиці, що збереглася під час пологів. Церква вшановує Діву Марію як Приснодіву − народження Христа не порушило Її дівочої цілісності, але освятило її.


Безболісні пологи Діви Марії не можуть бути наслідком свободи від первородного гріха. Адже Пресвята Богородиця дуже багато страждала у своєму житті, як і всі люди, відмічені первородним гріхом. Таким чином, безболісні пологи − не наслідок догми про Непорочне Зачаття Марії, а наслідок догми про її невинність, також і під час пологів.


Гіпотеза про болючі пологи Діви Марії може бути пов'язана з апокрифічними Євангеліями, згідно з якими в момент пологів Діви Марії були присутні повитухи. Але це побічно спростовує євангелист Лука, який стверджує, що сама Діва Марія «сповила і поклала в ясла» Дитятко Ісуса (Лк. 2,7).


Святий Єронім у трактаті «Проти Гельвідія» пише з цього приводу: «Не було ніяких повитух, ніяких бабок. Вона сама була матір'ю і повитухою. Слова з Євангелія від Луки заперечують примхи апокрифів».


Наведемо також думку святого Томи Аквінського, викладену в «Сумі теології» (частина 3, 35, 7): «Біль породіллі викликаний розширенням шляхів, через які має вийти потомство. Але ми пояснили, що Христос вийшов з лона матері, не відкриваючи його, не розширюючи шляхів.


Тому при її пологах не було болю і ніякого ушкодження, але найбільша радість, бо Богочоловік народжувався на світ, згідно з пророком Ісаєю (35,1): «Звеселиться пустеля і суха земля, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда».
Учительство Церкви не заглиблювалося в подробиці пологів Діви Марії. Проте одна з літургійних молитов Церкви говорить: «Діва Марія без болю народила Спасителя віків». Lex orandi est lex credendi: закон молитви є закон віри. Літургія, таким чином, відображає віру Церкви в безболісне народження Ісуса Христа Дівою Марією.


Що стосується жінки з 12 глави Апокаліпсису, яка «мала в утробі і кричала від болю та мук народження», то цей вірш стосується насамперед Ізраїлю, який народжує Месію, а також Церкви, котра народжує Христа для світу. Муки народження сильні, але вони тривають недовго і поступаються місцем великій радості, нагадуючи віруючим, що люди народжуються для віри за допомогою Хреста.


У 16 розділі Євангелія від Івана (21-23) говориться: «Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко − з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам'яті про болі нема! Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере. І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, Він дасть вам у моє ім'я».


Це означає, що Церква не повинна боятися випробувань, тому що випробування завжди віщують народження нових чад. Тертуліан говорив, що «кров мучеників − це насіння християнства».


Жінка з 12 глави Апокаліпсису − це також і образ Діви Марії. Але саме образ, тому що потім говориться, що в цієї жінки є й інші діти, проти яких спрямована лють дракона: «І розлютився дракон на жінку і пішов воювати проти решток її нащадків, що зберігають заповіді Бога і мають свідчення Ісуса Христа» (Од. 12,17).


«І народила сина-мужа, що має пасти всі народи жезлом залізним», − йдеться в Апокаліпсисі, 12 глава, 5 вірш. Біблеїст Ігнасіо де ла Поттері пише: «Хто ж це дитя чоловічої статі, народжене жінкою?» (12,5). Разом більшістю тлумачів богослов визнає, що йдеться про Месію, Ісуса − як підтвердження фрази з 2 псалма, що описує драму Месії: «Ти їх жезлом залізним, розіб'єш їх, як посудину гончара». Про яке ж народження йдеться? Тут говориться не про те народження Месії, про яке розповідається в Євангеліях про дитинство Ісуса, а про народження, що сталося Великоднім ранком. У Новому Завіті Воскресіння неодноразово описано як нове народження. Наприклад, в Діяннях Апостолів: «І ми благовістимо вам, що ту обітницю, дану батькам, Бог виконав нам, дітям їх, воскресивши Ісуса», як і в другому псалмі: Ти Син Мій, Я сьогодні породив Тебе» (Ді. 13,32−33). Вірш з псалма, цитований у цьому уривку і в інших місцях Нового Завіту, застосовується до Воскресіння Ісуса, як, наприклад, у Посланні до Євреїв (1,5): «Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?». І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?». З цього ж Псалма взято опис «дитяти чоловічої статі» з Апокаліпсису. Таким чином, Воскресіння − це момент, в який Ісус пробуджується до нового життя. Момент «народження» Христа у славі, початок Його життя у славі. Це про Нього говориться: «дитина її була взята до Бога, і до престолу Його» (Од. 12, 5): тут описано небесне прославляння Христа, Його Вознесіння. Цілком очевидно, що під народженням немовляти в Книзі Одкровення мається на увазі не фізичне народження, а саме Воскресіння і остаточна перемога Христа над силами зла. Тому муки народження, про які згадується у 12 главі Апокаліпсису, не треба пов'язувати з фізичним народженням Ісуса у Вифлеємі. Йдеться про болісне народження нового Народу Божого через Хрест і Воскресіння.

 

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va