Католицька Церква потребує активних членів-блогерів, але католицькі блогери також потребують Церкву, особливо для того, щоб вона нагадувала їм про чесноту благочинності, необхідну для їх писання – вважають учасники зустрічі у Ватикані.

Організатор зустрічі, Папська Рада культури та Папська Рада соціальної комунікації, обрали 150 учасників відповідно до географічного, мовного поділу, а також в залежності від того чи блог є приватним, чи інституційним.

Річард Руз, офіційний представник Папської Ради культури, розповів, що новина про проведення зустрічі у Ватикані вже надихнула інших представників Церкви розпочати діалог із місцевими блогерами.

За його словами, зустріч не була запланована як тренінг і не мала на меті розробити кодекс поведінки, а швидше як спосіб зрозуміти роль блогів у сучасній комунікації та розпочати діалог між блогерами та Ватиканом.

Отець Родерік Вонгоґен, голландський священик та автор блогу "Katholiek Leven" (Католицьке життя), розповів на зустрічі, що блоги «дозволяють мені бути пастирем для тих людей, які його потребують, а не для тих, хто вже має такого», бо вони є активними на парафіях.

«Якщо ти пишеш щось у своєму блозі, а ніхто не коментує, то почуваєшся жалюгідно і самотнім» - додав він. Коментарі дають автору і читачами можливість відчути себе частиною спільноти.

Але це лише у тому випадку, коли встановлено стосунки, коли ти можеш привести когось до віри – додає о. Вонгоґен.

Елізабет Скалія, котра веде блог "The Anchoress" (Пустельниця), зазначила, що незважаючи на те, що ЗМІ вважають блоги «трохи більше, ніж спосіб самореклами», католицькі блоги в основному є справжнім джерелом «католицької ясності».

Але блогери не можуть бути «постачальниками ясності», якщо вони не роблять це з благочинності – додає вона.

«Благочинність є найбільшим викликом, що стоїть перед нами» - зазначає пані Скалія. «Бо свобода є і даром, і джерелом спокуси для наших еґо».

Блогерка також наголосила на тому, що в католицькій блогосфері є забагато поділу на «ми і ви» як з консервативної, так і з ліберальної сторони церкви.

Як католики, «ми не повинні сприяти нашим ворогам. Церква потребує нас. Вона потребує нас для євангелізації. Вона потребує нас для того, щоб поширювати інформацію, і часто для того, щоб виправляти інформацію. Церква потребує нас там, де пасуться вівці», але водночас блогери потребують Церкву і її пастирів, щоб нагадували про те, що Боже милосердя сягає всіх людей, і що Ісус хоче, щоб його послідовники були об’єднані – додала вона.

Архиєпископ Клаудіо Челлі, глава Папської Ради соціальної комунікації, запросив блогерів до Ватикану і зазначив, що Ватикан хоче почати «діалог між вірою і культурою, що виникає», тобто блогосферою.

Рокко Палмо, автор блогу "Whispers in the Loggia" (Шепіт у лоджіях) розповів, що 150 запрошених представляють «багатьох із найкращих професійних комунікаторів», що працюють для Католицької Церкви, хоча рідко кому з них за це платять.

За його словами, ця зустріч є визнанням їх «внеску у життя Церкви».

Однією з тем, що обговорювались на зустрічі, було те, що блоги вже змінюються через те, що в багатьох країнах повідомлення Твіттеру розміром 140 символів стає все більш популярною формою спілкування.

Іншою темою обговорення було використання в блогах історій і фотографій, захищених авторським правом, що були взяті із сайтів новин.

Маттіа Мараско, автор "WikiCulture" розповів учасникам, що поки існує поняття джерела матеріалу, авторське право є «старою моделлю для нових медіа».

Отець Вонгоґен зазначив, що професійним журналістам доведеться звикати до того, що їх матеріали використовують, знаючи що це прирівнюється до безкоштовної реклами, і якщо вони дійсно хороші журналісти, то вони виживуть.

Єзуїт отець Федеріко Ломбарді, речник Ватикану, розповів блогерам, що хоча Папа Бенедикт XVI «не є особою, яка користується Твіттером і не має персонального блогу, він є дуже уважним і добре знає, що відбувається у світі», а також підтримує зусилля католицьких медіа, що можна було бачити під час його інтерв’ю на телебаченні у Велику П’ятницю, а також з його книги-інтерв’ю німецького автора Петера Зеєвальда.

«Блогери є важливими» для формування і інформування членів Церкви. О. Ломбарді також наголосив на тому, що кожен, хто впливає на те, що думають католики, повинен усвідомлювати ту відповідальність, яка за цим стоїть.

Отець Ломбарді також висловив подяку блогерам за ті зусилля, які вони докладали для того, щоб пояснити і поширити науку Церкви та думки Папи Бенедикта.

Водночас він додав, що питання еґоцентричності блогерів є «однією з проблем, над якими слід замислитись», оскільки воно є загрозою для всіх комунікаторів, а комунікатори, які називають себе католиками повинні зосередитись перш за все на тому, щоб служити іншим.

Томас Пітерс, котрий веде блог "American Papist" (Американський папіст), викликав бурю оплесків, коли попросив отця Ломбарді включити блогерів у список комунікаторів, котрі отримують розширені копії документів з Ватикану; за його словами, світські медіа отримують їх наперед, і дуже часто готують некоректну інформацію.

Отець Ломбарді відповів, що прес-служба Ватикану розсилає інформацію і документи всім акредитованим журналістам одночасно, не дивлячись на те, чи це великі газети, чи католицькі видання. Що може дійсно допомогти, за його словами, це зусилля для налагодження співпраці із прес-службами єпископських конференцій та парафій для того, щоб переконатись, що новини надходять швидко і правильно.

За матеріалами Catholic News Service