Літній і сонячний день 15 червня запишеться в історію Луького екзархату як особливий день для монаших чинів і згромаджень. З усієї України з’їжджалися запрошені гості, монахи, монахині, священики єпархіальні, ієромонахи, довголітні місіонери на Волині та миряни і ігумени отців Василіян з Луцька та Володимира-Волинського о. Терентій Цапчук, ЧСВВ і о. Терентій Довганюк, ЧСВВ. Приїхали з Ковеля отці Редемптористи на чолі з ігуменом о. Петром Мірчуком, ЧНІ.

Саме в цей пам’ятний та історичний день відбувся собор монашества у Луцькому екзархаті в приміщенні монастиря отців Василіян, що є в Луцьку. Цей пам’ятний собор був особливою підготовкою до загальноцерковного собору, що має відбутися в Бразилії цієї осені. Всі матеріали і доповіді з проведеного собору в Луцьку будуть передані через владику Йосафата Говеру до Бразилії на вищезгаданий загальноцерковний собор.

Особливістю заходу була присутність осіб богопосвяченого життя, котрі були першопрохідцями в відродженні церковного життя Греко-Католицької Церкви на Волині після виходу з підпілля. В цьому контексті вартує згадати таких монахів та монахинь: о. Дмитро Григорак, ЧСВВ, о. Григорій Бардак, ЧСВВ, о. Леонід Григоренко, ЧНІ, с. Іринея Грицько з Згромадження св. Йосафата та багато інших…

Архиєрейську Літургію, що стала офіційним відкритям собору, очолив Кир Йосафат Говера, який у своїй проповіді наголосив на необхідності плекання покликань до молитовного життя а також життя монашого. Владика закликав присутніх не боятися посвятити себе чи своїх дітей на служіння Богові. Екзархові співслужили численні отці, що прибули на собор. Прикрасив Літургію своїм мелодійним і різноголосим співом місцевий хор храму Василія Великого.

Після Святої Літургії зробили всі пам’ятну спільну світлину і настоятель василіянського монастиря в Луцьку о. Терентій Цапчук, ЧСВВ гостинно запросив на сніданок все присутнє духовенство і мирян. Опісля розпочався собор монашества з молитви Царю Небесний  і модератор собору о. Леонід Григоренко, ЧНІ зачитав всім присутнім порядок .

Засідання собору розпочалося з доповіді сестри Іринеї Грицько, котра поділилася своїм досвідом про початки відродження УГКЦ після виходу з підпілля. Продовжуючи тему слово взяв о. Дмитро Григорак, який зі свого боку та з позиції душпастиря котрий приклався до збудування громади храму Василія Великого, розповів про те в який спосіб розпочиналося служіння в Луцьку та у Володимирі-Волинському. Серед доповідачів були також о. Євген Задорожний, с. Наталія Мельник, о. Йосафат Бойко, о. Корнилій Яремак,  та інші. Своїм досвідом душпастирської праці в монашому служінні у Володимирі-Волинському поділився і о. Терентій Довганюк, який звернув увагу, що ми маємо відповідальну місію бути монахами і працювати на парафії з якої народжуються нові покликання до богопосвяченого життя. Місіонер ієромонах Корнилій Яремак у своїй доповіді звернув увагу, що потрібно робити місії на парафіях і працювати з молоддю та дітьми бо в них можна зародити покликання до монашого служіння. Всі мали можливість задати до виступаючих питання чи просто поділитися своїм досвідом на парафії.

Після обіду була праця  в секціях, котрі склали другу частину роботи собору. Було створено три групи. Першу з них під гаслом "Досвід", очолила с. Іринея Грицько. Друга группа, котра мала працювати над темою «Де народжуються покликання», очолив о. Терентій Довганюк. Третя группа, що очолював о. Терентій Цапчук, працювала над питаннями "Досвіду місійної праці".

По закінченні роботи в групах всі знову зійшлися до храму, котрий став на час собору і головним конференц-залом і всі поділилися своїми напрацюваннями:

   Перша група "Досвід":

1. Важливість тісної співпраці монастирів з мирянами та екуменічні взаємовідносини з іншими конфесіями.
2. Необхідність співпраці з не ворожими до християнства світськими організаціями.
3. Подолання браку співпраці з жіночими згромадженнями богопосвяченого життя.
4. Необхідність систематизації зустрічей катехитів для обміну досвідом.
5. Не втратити якість християнського пережиття Бога і плекати відчуття родинності в громаді.
6. Праця над собою та пережиття Бога через читання Святого Письма.
7. Дбати про особисту святість і освячення.
8. Навчитися глибше молитися та пізнавати Бога в труднощах.

Друга група "Де народжуються покликання":

1. Найчастіше в родині і в парафії.
2. Господь сам кличе. як де коли і в який спосіб бажає за потрібне.
3. Покликання - щось більше. аніж просто перебування в монастирі.
4. Голосити Слово Боже своїм прикладом в родинах, серед молоді, в парафіях.
5. Важливий аспект праці над народженням покликань - це молитва за дар покликання до богопосвяченого життя.

Третя група "Досвід місійної праці":

1. Не можна абсолютизувати власний досвід. оскільки він (досвід) є динамічним. Важливо. щоб була людина. яка бажає набути досвід.
2. Необхідність існування прикладу.
3. Важливість систематичної опіки.
4. Вміння жити в гармонії послуху з єпископом.
Собор монашества закінчився але наша місійна праця не закінчилася. Вона буде тривати і триватиме вічно поки існуватиме світ бо жнива великі і праці на Божому полі є ще дуже багато.
Преосвященніший владика Йосафат всім присутнім подякував і поблагословив всіх на щасливу дорогу до дому та на подальшу ревну місійну працю на парафіях і виконуючи при тому свої монаші обов’язки.  З нами Бог.

Отець Терентій Довганюк, ЧСВВ
Настоятель монастиря св. священомученика Йосафата Кунцевича
у Володимирі-Волинському.