Цього року виповнилося 20 років відтоді, коли Василіянський монастир Св. Миколая в Крехові був повернений його власникам. На відпуст з нагоди свята Перенесення мощей св. Миколая Чудотворця з Мир Ликійських до міста Барі прибув високодостойний і дуже дорогий усім гість – Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук. Він очолив Святу Літургію в неділю, 22 травня 2011 року, в Крехові, у якій співслужили численні священики і взяли участь принаймні 10 тисяч віруючих – паломників з різних місцевостей України. 

У мене склалося дуже позитивне враження з усього, що я міг побачити під час відпусту. Віруючий Народ горнеться до Бога, молиться і слухає духовні повчання з метою зачерпнути і напитися тієї «води живої», що її може нам дати тільки сам Господь Бог. Священики, Василіяни та єпархіальні, своїми проповідями під час Хресної Дороги виявляли любов до віруючих і, як добрі пастирі, дали доказ своєї ревної дбайливості про духовне благо всіх. Згодом я бачив під час нічного чування як наш народ побожно молиться, з розкаяним серцем за свої провини приступає до святої сповіді, терпеливо чекаючи в довгих чергах. А священики присвячували всю ніч для того, щоб бути до диспозиції каянників, допомагаючи їм відчути на святій сповіді безмежну Христову любов, яка прощає гріхи і закликає грішника до навернення. Побачивши це все, я насправді чуюся духовно збудований.

Найкращим способом записані в нашій пам’яті та серці приклад і слова Блаженнішого Святослава. Глава й Отець нашої Української Греко-Католицької Церкви у своїй проповіді про навернену Самарянку з любов’ю намагався промовити до всіх, понад 10 тисяч присутніх людей, але також до кожної і до кожного зосібна. Найсердечніше дякую Блаженнішому Святославу, зокрема за його теплі й підбадьорюючі слова звернені до всіх отців і братів Василіянського Чину. Усі присутні на відпусті в Крехові змогли особисто помітити, наскільки наш Блаженніший Святослав ще молодий, наскільки він повний жвавістю, життєрадісністю, відвагою й оптимізмом. Його молодість є причиною радості й надії, що з Божою і людською допомогою він зробить багато для кращого майбутнього нашої Церкви і Народу. Однак, відпуст у Крехові був також черговою нагодою для того, щоб ми ще раз переконалися про те, що наш Блаженніший насправді не тільки молодий, але зокрема МОЛОДЕЦЬ! Окрім багато інших його прикмет, завдяки яким можна дуже сміливо так про нього висловлюватися, хочу підкреслити те, що в різних його промовах і розмовах з ним, неначе виявляючи пріоритетну програму свого життя і служіння, Блаженніший Святослав бажає збирати і єднати сили. Він знає, що в єдності сила Народу; в єдності сила Церкви; в єдності сила всього Божого люду. Бог єднає віруючих, отже – діючи в ім’я Боже, Глава й Отець нашої Церкви має палке бажання і намір єднати всі сили Української Греко-Католицької Церкви в Україні й поза її межами. Ми щиро і сердечно бажаємо йому в цьому рясних успіхів, обіцяємо співпрацю та запевняємо молитву, щоб випросити у Господа всі потрібні ласки для здійснення цього задуму та виконування нелегких обов’язків на благо Христової Церкви. Найсердечніше дякую Блаженнішому Святославу за його присутність та участь у цьому відпусті.

Сердечно дякую всім Високопреподобним і Всечеснішим Отцям, Добродіям, Братам і Сестрам, організаторам і всім, що своєю працею, пожертвою та участю спричинилися у здійсненні цього відпусту.

о. Василій Ковбич, ЧСВВ
Протоархимандрит

Джерело: www.osbm.info