Воскресіння

У часі Воскресіння ми завершуємо спів воскресного тропаря словами: «… і нам дарував життя вічне!» Це слова, які ми повторюємо з року в рік, але чи ми віримо в те, що Господь нам ДАРУВАВ життя вічне? Що воно нам вже ПОДАРОВАНЕ, воно вже є наше?

І тепер цей дар вічного життя ми маємо лише прийняти і ним жити. Якщо ми цього не зробили, то, напевно, головна причина того, що ми надто заглиблені у наших земних справах, проблемах, бажаннях, пошуках, здобутках... Що ми цілковито несвідомі того, що маємо найважливіший дар, який на нас чекає – життя вічне.

Вічне життя – це не лише той момент, який настає після смерті. Кожна молитва і читання Євангелія – це зустріч з Богом, кожне Святе Причастя – це початок життя вічного, початок Божого Царства. І наш клопіт є в тому, що ми цього не переживаємо, цього не  усвідомлюємо. Але якщо будемо цього свідомі, то не тільки в молитві чи в таїнствах Церкви здобудемо здатність ставати учасниками Божого Царства. Бож будемо спроможні ставатимемо причасниками цього життя вічного кожної миті нашого життя. Якщо ми зустрічаємося з Богом, то вже причащаємося цією вічністю, яка на нас чекає і якою Бог вже нас обдарував.

+Венедикт