У Ватикані триває ХІІІ Генеральна Асамблея Синоду Єпископів. Безпосередній доступ до учасників Синоду має кілька призначених журналістів Ватиканського Радіо, що готують репортажі та проводять інтерв’ю. Один із них – Паоло Ондарца, редактор італійського відділу Радіо Ватикану. Він розмовляв з Сестрою Служебницею Луїзою Цюпою, заступником Голови Катехитичної комісії УГКЦ, що є в рядах експертів цього синодального зібрання. Інтерв’ю проводилось італійською мовою.

С. Луїза, СНДМ, розповіла, що вона народилась в українській родині в Бразилії і після навчання у Римі у 1991 році, після виходу УГКЦ з підпілля, на запрошення кардинала Мирослава Івана Любачівського, який уже зміг повернутись в Україну, за благословенням настоятелів Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, розпочала місію в Україні, посвятившись організації катехитичної справи, як структури, так і формації катехитів.
Сестра Служебниця Луїза дотепер трудиться у катехитичній сфері, вона є заступником Голови Катехитичної комісії УГКЦ, директором катехитично-педагогічного інституту УКУ у Львові.

На питання, які виклики ставить нова євангелізація перед катехитичною сферою, Сестра Луїза Цюпа відповіла, що, перш усього, самі катехити зустрічаються з живим Христом, з Євангелієм, яке особисто промовляє до кожної людини, до тих, які послані звіщати, говорити про Христа, але не словами, які не мають життя, але вони самі повинні давати вірогідне, промовисте, радісне, палке і жваве свідчення життя, бо це Добра Новина, яку треба звіщати в наші часи, саме сьогодні нести її до тих осіб, які дарує Господь, адже катехитичне поле дуже широке. Отож, це також і заклик мати довір’я – Церква посилає, Христос кличе – і це посланництво треба здійснювати сьогодні. Треба нести живого Христа, щоб катехиза не була тільки звіщенням історичних подій, але життя, випливаючи із власного досвіду зустрічі з Воскреслим Христом. Катехиза – це не тільки передавання доктрини, але особистий стосунок, тому катехити, насамперед, мусять самі зустрінутись з Христом, щоб нести Його до інших, мусять особисто відповісти на заклик Христа.

Живемо в епоху технологій, які звертаються до зображень, тому для євангелізації треба вживати також і ці засоби. Але в цьому полягає також і виклик стосовно того, як виглядають всередині сучасні римо-католицькі храми. У давніх церквах у фресках, мозаїках та образах перед очима у видимий спосіб розгорталась історія спасіння. Потрібно відмовитись від думки, що у давнину розписували храми тільки тому, що люди не вміли читати. Це правда, що віра приходить із слухання, – вважає Сестра Луїза, – але існує також око, яке бачить, яке сприймає і приймає, яке розуміє символіку та красу, що говорить також і про живого Бога, про Його благовість.

Паоло Ондарца запитав, чому на її думку, в наші часи існує певна боязливість свідчити свою віру, немов би соромлячись виявити віру, яка мала би залишатись у приватній сфері. Сестра Луїза підкреслила, що це один із викликів сучасності, бо в наші часи існує спокуса позбутись усього, що святе. Перехреститись, коло переходимо біля храму, каплиці чи хреста – це вияв особистої віри. Це не робиться тільки за звичкою, але як вияв власної віри в Христа, що народився і помер на хресті задля нашого спасіння, але також воскрес і живий серед нас.

Існує також і ще одна спокуса – релігійного релятивізму, твердячи, що всі філософські ідеї, всі системи вірувань є однакові, розпливчато представляючи існування якоїсь неокресленої вищої сили. З цим треба боротись, починаючи з сім’ї. Сьогоднішня родина переживає кризу, переживають кризу і парафії, де зроджується нове життя в Христі. Саме парафії повинні допомагати зростати в новому житті у Христі, в житті духовному. Отож, катехизування повинно виходити назустріч, щоб дати можливість глибше пізнати Христа і жити в Ньому. Тому таким доцільним є цей Синод про нову євангелізацію, покликаний вести діалог саме на ці теми.

Джерело: Радіо Ватикан