Інформація про витік конфіденційних документів Ватикану з’являється в новинах майже щодня. Однак постійний потік інформації спричинив багато непорозумінь і помилок. Агенція Romereports.com вирішила висвітлити сім загально поширених помилок і пояснення до них.

Першою помилкою є те, що інформацію, представлену в оприлюднених документах, називають «скандальною». І хоча витік близько ста документів викликав певне збентеження, їх зміст зовсім не є шокуючим. Автори цих документів пишуть до Папи про реальні проблеми в Церкві. У деяких документах автори пишуть про те, що не погоджуються з певними рішеннями.

Деякі документи містять прохання про зустріч з Папою, конфіденційні звіти та пропозиції для Бенедикта XVI. Зміст документів є досить прямим, а самі документи часто не відповідають протоколу, оскільки передбачалось, що їх читатиме лише Папа.

Другою помилкою є думка, що «документи є нападом на Папу». Насправді ж, оприлюднені документи створюють позитивний образ Папи. Вони показують, що перед тим як прийняти остаточне рішення, він цікавиться думкою своїх співпрацівників.

Але по своїй суті, оприлюднення цих документів є прямим і серйозним порушенням приватного життя Папи і Ватикану загалом.

Третьою помилкою є повідомлення про те, що «Ватикан розділився на дві ворожі групи». Оприлюднені документи дійсно стосуються дуже різних тематик і різних дикастерій. Однак видається, що документи мають на меті дискредитувати кардинала Тарчізіо Бертоне, котрий є держсекретарем Ватикану. Також в цьому списку є секретар Папи, Монс. Георг Генсвайн.

Як і в інших урядах та бюрократичних системах, у Ватикані завжди присутні різні думки, однак їх не слід плутати із внутрішньою ворожістю.

Четвертою помилкою є те, що «кардиналів неможливо судити в суді». Оскільки Ватикан є державою, він має власний «Верховний Трибунал», до обов’язків якого входить суд над кардиналами. До складу суддів трибуналу входять також і кардинали, в т.ч. Раймонд Бьорк, Жан-Луї Торан та Паоло Сарді.

П’ятою помилкою є поширена думка про те, що «папського камердинера судитимуть в Церковному Трибуналі». Це не цілком правильно, оскільки камердинера і інших можливих підозрюваних судитимуть у цивільному трибуналі Міста-Держави Ватикан. У цьому випадку суддями є не священики, а миряни – експерти у сфері законодавства та професори італійських університетів.

Поняття «Апостольський Престіл» насправді стосується уряду Католицької Церкви, а «Місто-Держава Ватикан» – це територія, на якій проживає Папа.

Шостою помилкою є те, що «камердинера судитимуть таємно». На даний момент суддя видав наказ про нерозповсюдження інформації, пов’язаної із розслідуванням. Якщо надалі він прийме рішення перенести справу до суду, суд відбуватиметься прилюдно. Якщо справа дійсно перейде до суду, камердинер матиме двох адвокатів для захисту.

Сьомою помилкою є переконання, що Бенедикт XVI подарує камердинеру «папське прощення». Наразі це може бути лише припущенням. У свій час Папа Іван Павло ІІ простив чоловіку (Алі Агджа), котрий намагався вбити його. І хоча теперішня справа є цілком іншою, залишається ймовірність того, що Папа подарує прощення Паоло Габріеле.

В кожному випадку лише час покаже як складеться доля камердинера і його можливих спільників.