Сьогоднішня "L'Osservatore Romano" зазначає, що Мікеланджело, крім реалізації своїх численних талантів, писав також вірші, які зберіг канонік Латеранської базиліки Фульвіо Арсіні. Хоча деякі з них були добре відомі сучасникам великого художника і архітектора, опублікували їх тільки 1863 року. Потім 1897 року Карл Фрей випустив ще одне видання віршів Мікеланджело, оформивши його малюнками художника. "L'Osservatore Romano" зазначає, що свої вірші великий творець писав на картках зі своїми малюнками. На одній з них намальований фасад базиліки св. Петра, повідомляє radiovaticana.org.

Мікеланджело багато разів говорив, що хоче залишитися в Римі лише для того, щоб закінчити будівництво Ватиканської базиліки, над якою він працював 17 років. У ці роки активізувалася його поетична творчість, яка перепліталася з іншими видами мистецтва, якими займався Мікеланджело. Автор статті в "L'Osservatore Romano", Вітале Цанкеццін з венеціанського університету, звертає увагу, що великий архітектор розумів, що поезія не стане його професією, і ніколи не шукав поетичної слави. Багато його віршів – зворушливі та написані, можливо, для втіхи неспокійної душі. "Ватиканська базиліка була, безумовно, джерелом великого занепокоєння архітектора і написання віршів на картці із зображенням її фасаду – вельми знаменний факт", – наголошує Вітале Цанкеццін.