Як багато є сьогодні нових глухих, негостинних, хаотичних і непрозорих церков. Ті, хто їх будував, не враховували голос і мовчання, які повинні були їх наповнити, не думали про літургію і зібрання, про те, що в них можна почути і побачити – зазначив глава Папської Ради культури. Цю сувору оцінку сучасного сакрального мистецтва кардинал Джанфранко Равазі представив на римському факультеті архітектури, куди його запросили виголосити lectio magistralis на тему: „Храм і майдан, сакральний і громадський простір”.

Кардинал Равазі зауважив, що сакральна архітектура, яка не вміє властиво, чи швидше прекрасно, говорити мовою світла і не є носієм краси та гармонії, не виконує свою функцію, стає світським мистецтвом і оскверняє святе місце. І тому в таких церквах ми почуваємося загубленими як в актовому залі, розкиданими як в спортивному павільйоні, пригніченими як в планетарії, подавленими вульгарністю і претензійністю – підтвердив італійський кардинал. На його думку, сучасний занепад сакральної архітектури є особливо різкий, якщо взяти до уваги великі шедеври християнської культури: величні античні базиліки, витончену красу візантійських храмів, монументальність романської архітектури, містику готики, прозорість ренесансу, величність бароко.

Керівник ватиканської дикастерії у справах культури зазначив, що християнська святиня не є магічним місцем, а символічним. Вона повинна служити особистій зустрічі людини з Богом, повинна промовляти. Тому вона має бути втіленням сенсу, істоти і порядку існування, бути знаком світла і краси. Сакральний простір є проявом космічної гармонії і блиском божественного об’явлення. Таким чином вона впливає на решту архітектурного порядку. У західній цивілізації це інколи є дуже очевидно. Як приклад, кардинал Равазі вказав своє рідне місто Мілан, де вулиці міста концентрично збігаються до катедри. Зі святині виходить подих життя, святості, світла, яке змінює повсякдення. З другого боку, місто наповнює святиню щоденним життям. Ватиканський „міністр культури” зауважив, що такого центрального бачення міста немає вже в багатьох сучасних метрополіях, наприклад в Нью-Йорку, який керується зовсім іншою логікою.

Сувора оцінка сучасного сакрального мистецтва, яку представив кардинал Равазі, викликала в Італії чимале зрушення. Ватиканського єрарха підтримав італійський єпископ-архітектор Сімоне Джусті, ординарій Ліворно і водночас автор проектів кільканадцяти церков. „Святиня мусить промовляти до людини і до її серця, як тільки вона в неї ввійде, користуючись символічною і ефективною мовою”– зауважує єпископ. На його думку, нові церкви не можуть бути спорудженні випадково, оскільки спроектувати святиню означає також формувати душу тих, хто в ній молитиметься, – додає італійський єрарх, який за освітою є архітектором.

За матеріалами Radio Watykańskie