Світлий вівторок

Лк. 24, 12–25«Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли Він промовляв до нас..?»

Бачимо, що подія Воскресіння так вплинула на всіх, що вони були приголомшені та повністю перейнялися нею. Двоє учеників, які йшли до Емаусу і так емоційно розмовляли  – що ж сталось? Їхні емоції настільки «затуляли» їм очі, що вони не зуміли впізнати Христа, Який прийшов до них.

Як це подібно до кожного з нас! Часто станеться якась подія в нашому житті, якась ситуація в Церкві, в суспільстві, тоді ми починаємо говорити: «Чи ти бачив, як то було, як то сталось, як він сказав, як він повівся?» Як емоційно ми це переживаємо! Саме тому ми не готові побачити Господа, який стоїть за тим. Дуже важливо придивитися і запитати себе: «Що цією подією, цією ситуацією Бог хотів до мене сказати?» Бо ж Бог промовляє до нас кожною ситуацією і кожною подією в нашому житті. Спробуймо відкинути свої емоції і вслухатись, що Бог говорить нам через це?

+Венедикт