П'ятниця 24 тижня -- Лк. 12, 2–12

«Кожного, хто визнає Мене перед людьми, то Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими»

Іноді коли більше починаємо пізнавати християнство, правди віри, в нас з’являється роздвоєність: з одного боку, ми не хочемо позбуватися того стилю життя, яким жили раніше, не прагнучи виявляти своє християнство, з іншого – ми вже знаємо багато про Бога і відчуваємо цей обов’язок, немовби заклик Христа визнавати свою віру перед людьми. І слідувати за цим закликом не завжди просто, бо віру свою ми можемо виявляти тільки тоді, коли нею почнемо жити.

Це так як з іноземною мовою, ми навчимося говорити нею тільки тоді, коли її пізнаємо. А тією Божою мовою, мовою любові, прощення ми можемо говорити лише тоді, коли будемо більше і глибше пізнавати Бога. Коли ми будемо глибше з Богом, тоді зможемо невимушено давати свідчення того Бога, Якого ми пізнали, Якого відкриваємо, свідчення цього Бога для людей, яких зустрічаємо на своїй життєвій дорозі!

+Венедикт