//

Рим: Не квапитися з датою беатифікації

Засідання комісій медиків і теологів це ще не все, вважає багатолітній релатор Конгрегації у справах канонізації, о. Єронім Фокчинський SJ.

 

Єзуїт застерігає не поспішати і, що до кінця невідомо, чи була повна згода думок, чи були які-небудь сумніви на засіданні медичної комісії, про яку написав на сторінках італійського щоденника «Il Giornale» за 4 січня відомий журналіст Андреа Торніеллі.

 

О. Фокчинський нагадав, що дане питання на своїх зібраннях детально обговорюватимуть кардинали, що входять до складу відповідального дикастерію, а часто рішення приймає і сам Папа. Релатор також не виключає, що ще доведеться трохи почекати виходу в світ декрету про чудо, що приписується заступництву Слуги Божого. Йдеться про одужанні французької черниці с. Марі Симон-П’єр. В той же час, факт засідань двох комісій говорить про те, що справа рухається вперед і сам хід подій чинить свого роду тиск на Конгрегацію.

 

«Якби не було основ для проведення подальших робіт, то ми б знали, що виникли труднощі, і справа встала б на «мертвому» місці. В той же час нелегко позбавитися від враження, що поточний етап роботи проходить повільніше, ніж це відбувається в разі багатьох процесів, що протікають в звичайному порядку. Мається на увазі, наприклад, очікування на висновки медичної комісії, яка триває більше півроку. Адже тут не йдеться про одужання дитини, але коли обов'язково є довший термін чекання - 5-6, а інколи і більше років, щоб заявити, що припустиме чудо має постійний характер», - зазначив о. Фокчинський.
Релатор Конгрегації у справах канонізації звернув увагу, що з іншого боку, роботу дикастерію утрудняє досить широкий розголос ЗМІ. Останнє заважає нормальній роботі Конгрегації і створює незадовільний образ робіт, які нею проводяться.

 

«Є очевидні нераціональні моменти, які заважають проходити беатифікаційному процесу Івана Павла II в нормальному ритмі», - вважає о. Фокчинський.

 

 

Іван Павло ІІ: деталі чуда

Заснована Ватиканом медична комісія визнала чудесним зцілення с.Марі Симон-П’єр від хвороби Паркінсона через заступництво Івана Павла.

 

49-літня черниця належить до чину Малих Сестер Католицького Материнства.
У липні 2001 р. сестрі був поставлений діагноз - хвороба Паркінсона, яка паралізувала ліву сторону її тіла. На самому початку хвороба проходила м'яко, але посилилася після трьох років і почала виявлятися в сильному трясінні рук, ригідності м'язів, болях і безсонні. З 2 квітня, коли помер Іван Павло II, симптоми посилювалися з кожним днем. С. Марі вже не могла писати, з кожним днем погіршувався зір і загальне самопочуття.

 

Черниця зізналася, що новину про смерть Святійшого Отця вона прийняла як звістку про втрату друга, «який розумів мене і давав мені сили жити далі». З ним вона відчувала себе сильно зв'язаною молитвою, а його мужністю, з якою він переносив свої, схожі на її, терпіння, вона захоплювалася.

 

Коли 13 травня 2005 р. Бенедикт XVI виразив згоду на достроковий початок беатифікаційного процесу свого попередника, сестри зі всіх французьких монастирів її конгрегації в Сенегалі почали молитву через його заступництво в інтенції зцілення хворої.

 

У той час сама черниця знаходилася у відпустці, а в свій монастир повернулася 26 травня, повністю ослаблена хворобою. 2 липня, рівно через два місяці після смерті папи-поляка, попросила матір-настоятельку про звільнення від обов'язків, оскільки була вже не в змозі що-небудь робити. Але та підбадьорила сестру, щоб вона не задавалася, принаймні, до повернення з Люрду, куди хвора повинна була поїхати у вересні. І додала: «Іван Павло II ще не сказав останнього слова». Настоятелька також попросила черницю написати ім'я покійного Понтифіка, а коли хвора це зробила, виявилось, що текст неможливо було прочитати.

 

Після вечірніх молитов сестра повернулася в свою келію і приблизно бл. 21.35-37, тобто в хвилини, в які два місяці назад вмирав Святійший Отець, відчула бажання знову взяти перо. На своє велике здивування, написані нею букви можна було легко прочитати. Незабаром після цього зник біль і мимовільне трясіння кінцівок, вона також могла нормально заснути. Коли рано вранці, ще до початку дня, прийшла в монастирську каплицю на молитву перед Святими Дарами, з'явився дивний спокій. Сестра помолилася Світлі таємниці Вервиці, що були введені Іваном Павлом II. 3 липня, на торжество Святішого Серця Ісуса, вона зрозуміла, що була нез'ясовним чином зцілена. Це ж підтвердили проведені незабаром неврологічні обстеження. А весь чин почав подячну новену.

 

Не дивлячись на явно незвичайний характер зцілення, монахиня не хоче називати своє одужання чудом, підкреслюючи, що висновок в цьому питанні повинна зробити Церква.

 

Сестра Марі Симон-П’єр повернулася до своїх обов'язків.

 

Єпархіальний етап розгляду нез'ясовного з т.з. медицини зцілення черниці був закінчений 2 квітня 2007 р. На сьогоднішній день ця справа входить в беатифікаційний процес Івана Павла II, яким займається Конгрегація у справах канонізації.

 

Джерело: Католицька інформаційна служба Agnuz