В Україні щороку суттєво зростає кількість людей, залежних від алкоголю і наркотиків, серед них ─ велика кількість молоді та жінок. Дані Національної ради з питань охорони здоров’я  свідчать, що через алкоголізм в нашій країні кожен рік помирає понад 40 тисяч людей. Майже 40% українських підлітків віком 14-18 років регулярно вживають спиртні напої. Згідно даних, які нещодавно оприлюднила Всесвітня організація охорони здоров'я, Україна ─ на 5 місці у світі за рівнем вживання алкоголю на душу населення. Алкоголь є причиною передчасної смерті майже третини українських чоловіків. Від зловживання спиртним гине більше людей, ніж від СНІДу, туберкульозу і воєн.

Такою ж жахливою є статистика вживання наркотичних речовин: сьогодні в Україні регулярно вживають наркотики 5 млн. осіб, 20% від загальної цифри ─ це школярі, 60% ─ молодь у віці 16-30 років, і 20% ─ особи зрілого  віку. Кількість смертей від вживання наркотиків за останні роки зросла в 12 разів, а серед дітей - в 42 рази. Проблема  алко- і наркоузалежнення несе загрозу як економічному, демографічному, суспільно-культурному станові України, так і особисте горе: узалежнені люди втрачають здоров’я, роботу, а найгірше – руйнуються сім’ї,  страждають неповнолітні діти.

Державні лікувальні установи займаються встановленням діагнозу та детоксикацією організму узалежнених осіб. Після короткої лікарняної детоксикації ці люди залишаються наодинці із хворобою, що опановує їх  і фізично, і психологічно. Як показує світовий досвід, узалежненим особам необхідно  проходити тривалу програму реабілітації в умовах стаціонарного центру, яка поєднує як медичне лікування, так і зміну ментального стану людини. 

Одним з успішних місць позбавлення від алко- і наркозалежності  в Україні є реабілітаційний центр «Назарет», заснований в 2004 році регіональною організацією Карітасу України.  Розташований осередок «Назарет» на покинутій військовій базі поблизу м. Дрогобич на Львівщині. Мета його роботи ─ надавати безкоштовну допомогу соціально незахищеним людям із алкогольною залежністю, наркотичною залежністю, хворим на туберкульоз, а також ВІЛ-позитивним. Тут надаються три види послуг: консультування, реабілітація і ресоціалізація.

«Нині більшість реабілітаційних центрів використовують як засіб реабілітації алко- і наркозалежних суто ізоляцію від об’єктів залежності чи стимулювання медичними препаратами. Такі способи є недалекоглядними, адже всі ми зрозуміємо, що це не звільнення від узалежнення, а лише його видозміна. Методика і досвід роботи, якість програми реабілітації в РЦ «Назарет» є іншими, і тому заслуговують виняткової уваги і доцільності перейняття досвіду», ─ розповідає директор осередку о. Ігор Козанкевич.

Прийом до реабілітаційного центру відбувається через консультативний пункт в дрогобицькому Карітасі. «Умовами для проходження курсу реабілітації є насамперед особисте визнання узалежнення. Адже основна проблема алкоголізму й наркоманії в тому, що хворий заперечує свою залежність. Багато хто приходить сюди не з власного бажання — жінка привела чи діти попросили. Намагаючись усвідомити причини, чому людина опинилась в такому становищі, чому почувається розбитою, чому втрачає друзів, сімю, роботу, ми спільною силою нашої команди і самого хворого починаємо програму реабілітації», ─ розповідає керівник осередку «Назарет» о. Ігор Козанкевич. В осередок приймають чоловіків віком від 18 до 55 років, незалежно від національного чи соціального походження, віросповідання. Термін перебування в реабілітаційному центрі становить щонайменше 12 місяців. Середня кількість людей на реабілітації – 20-30 осіб.

«Назарет» працює в режимі терапевтичної спільноти, що побудована на довірі і допомозі в пізнанні самого себе. Основами, на яких будується реабілітаційний центр є: молитва, духовна програма “12 кроків”,  дружба і взаємопідтримка, також  почуття обов’язку, відповідальності за себе та спільноту. Старші реабілітанти допомагають молодшим, діляться із ними досвідом і порадами, спільно шукають духовного збагачення. Також мешканці реабілітаційного центру залучені до занять трудотерапією: ведуть господарство, вигодовують свійських тварин, мають власну хлібопекарню, заготовляють дрова для опалення, ─ відбувається соціалізація осіб, що раніше звикли жити згідно лише власних бажань, потреб і слабкостей. Очевидно, що реабілітація узалежнених повинна бути місцем не просто ізоляції від алкогольних, наркотичних чи тютюнових речовин, ─ це місце ментального зміцнення і виховання, переосмислення принципів життя.

З узалежненими працюють психологи, консультанти та духовні наставники. Всі працівники центру мають належну кваліфікацію ─ психологічну, богословську або освіту в сфері соціальної роботи, також проходять навчання на тему терапії узалежнених. Віднедавна започатковано щомісячні групові та індивідуальні супервізії на тему залежності і співзалежності, труднощів для працівників даної сфери. Ведеться постійний пошук і встановлення контактів, співпраці з іншими подібними центрами в Україні  і за кордоном.

В майбутньому керівництво реабілітаційного центру планує розширювати і урізноманітнювати свою діяльність. Олександра Козанкевич, доктор психологічних наук і керівник проекту в РЦ «Назарет» про плани на майбутнє: «При стабільнішому становищі і можливості працевлаштувати більшу кількість працівників, ми хочемо урізноманітнити реабілітацію узалежнених ─ почали б лікувати від інших видів залежностей, наприклад, залежності від Інтернету, азартних ігор і т.п. Також хотілося б, щоби період ресоціалізації був тривалішим в часі. Важливо також, аби колишні реабілітанти не переривали контакти з центром, відвідували групи взаємопідтримки, де кваліфіковані консультанти завжди допоможуть їм психологічною підтримкою.

Ще одна річ, яку ми хочемо втілити в найближчому майбутньому – створення реабілітаційного центру  для узалежнених жінок. Так само плануємо розширити нашу працю з особами співзалежними, тобто членами сімей наших клієнтів. Зараз така діяльність вже ведеться паралельно з реабілітацією, але плануємо зробити її більш систематичною і масштабною. До прикладу, влітку ми б хотіли організувати табір для сімей реабілітантів, під час якого можна було б розглядати проблеми їх сімей, пов’язані з залежностями, і шукати шляхів їх вирішення».

Єдина проблема на шляху в успішному і масштабному лікуванні та реабілітації узалежнених є фінансування осередку. О. Ігор Козанкевич: «Коштів для діяльності «Назарету» завжди не вистачає. На утримання центру, проживання і харчування реабілітантів ми використовуємо пожертви приватних благодійників. Така допомога має періодичний характер, тому часом трапляється так, що грошей абсолютно немає. Дякувати Богові, завжди якимось чином знаходиться вихід із ситуації, але хотілось би більшої стабільності, підтримки з боку держави, благодійних і громадських організацій, заможних українців. Бо наші спонсори за кордоном знову і знову наголошують на тому, що в Україні є величезна кількість багатих людей, ─ чому вони не сприяють вирішенню такої хронічної проблеми, як алко- і наркоузалежнення?».

Повідомила Надія Чорна