У всьому світі cпроби введення законодавства, що дозволяє евтаназію і допоміжне самогубство, закінчуються фіаско - зауважує британський хірург.

Пітер Сондерс із Християнського Медичного Товариства у Великобританії наводить приклади останніх кільканадцяти місяців, коли у шести різних країнах проекти законів, які дозволяють евтаназію були відхилені більшістю голосів.

Так сталося у Шотландії , де в листопаді минулого року парламент (85 голосів проти 16) відхилив законопроект про допоміжне самогубство. Така ж доля спіткала понад рік тому схожий проект у американському штаті Нью-Гемпшир. Пропозицію запровадити право на евтаназію, на зразок діючого вже у штаті Орегон, було відхилено там 242 голосами проти 113.

У квітні 2010 року канадський парламент відхилив пропозицію про легалізацію евтаназії і самогубства з допомогою (228 голосів проти 59). У листопаді минулого року також у Південно-Африканській Республіці не схвалено законодавства щодо евтаназії (12 голосів проти 9).

19 січня цього року 48 членів ізраїльського Кнесету проголосували проти проекту, що дозволяє невиліковно хворим отримати спеціальний рецепт на смертельну дозу ліків. За прийняття проекту, поданого лівою партією Мерец-Яхад, проголосувало тільки 16 осіб.

20 січня цього року Європейський Суд з Прав Людини ухвалив, що, хоча, на його думку, існує "право людини" на самогубство, держава не зобов'язана надавати громадянам допомогу у його вчиненні. Розглядаючи справу, порушену проти Швейцарії, Суд підкреслив, що "переважна більшість країн приділяє більше уваги захисту життя особи, ніж праву на завершення життя".

У свою чергу 25 січня цього року французький сенат відкхилив законопроект, що дозволяє евтаназію. Проти висловилися провідні політики правлячої правоцентристської партії. 170 сенаторів проголосували проти закону, 142 були "за ".

На думку британського захисника життя, ця стратегія "за евтаназію", оперта значною мірою на дезінформації громадської думки та емоційних аргументах, ймовірно не діє на суддів і парламентарів.

"У демократичному суспільстві людська автономія має свої межі. Право повинно насамперед захищати беззахисних, а громадська безпека завжди буде важливіша, ніж вимоги певних осіб, яких підтримують групи тиску, що хочуть ослабити існуючі права" - написав у своєму блозі доктор Сондерс.

За матеріалами www.ekai.pl