Подаємо текст редакційної статті отця Федеріко Ломбарді, директора Ватиканського Радіо та Телевізійного Центру Ватикану, в програмі «Octava Dies», від 7 травня 2011 року.

Duc in altum!

“Коли я побачив, як труну з його тілом витягають з відкритого гробу, я подумав: От він, повертається до нас!” Саме так Кардинал Дзівіш висловив свої почуття під час богослужіння в вечір суботи, і таким чином наповнив серця присутніх на той момент, а також тих, хто хотів ще раз пройти біля труни нового блаженного, в центрі Базиліки, біля гробу Петра, як в дні після його смерті. Звичайно, для віруючих Іван Павло II завжди був живим і присутнім, але не слід заперечувати, що дні його беатифікації були певним поверненням його до народу Божого в молитві і святкуванні. Отже, це були дні благодаті. І таким чином ми розуміємо значення і важливість кожної беатифікації, але особливо цієї, в житті Католицької Церкви.

Серед незліченної кількості людей, котрі чекали цілу ніч, щоб дістатися на площу Св. Петра, було багато молодих сімей, з дітьми, народженими в останньому десятилітті, з дітьми, які точно не були знайомі з Папою Іваном Павлом II, але які є нащадками покоління “його” молоді.

Іван Павло II знав, що його завданням є перевести Церкву в третє тисячоліття, і на завершення Великого Ювілею він сказав нам, він сказав до всього народу Божого: “Duc in altum! Відчальте на глибину!” Церква відчалює на глибину моря третього тисячоліття, але знає, що може розраховувати  на підтримку ефективного Заступника, котрий закликає нас не боятися. Папа Бенедикт XVI просить в молитві: “Просимо тебе, продовжуй підтримувати з Небес віру Божого народу. Ти часто благословляв нас. Сьогодні просимо тебе: Святіший Отче, благослови нас!”

За матеріалами Vatican Radio