Червоний прапор є для України символом знущання, дуже тяжких для народу часів, і повного поневолення.

Про це в інтервю 5 каналу заявив екс-глава Української Греко-Католицької Церкви Любомир Гузар.

"От недавно ми молилися за жертви, поховані на кладовищі в Биківні біля Києва. Там же ж лежать жертви більшовицького режиму. Тому в свідомості українців є дуже негативне ставлення до тих часів і до тих людей, які в ті часи мали владу. А червоний прапор — це є символ тих часів. Це не є символ України, волі, це є символ знущання, дуже тяжких для нашого народу часів, справжнього повного поневолення. Але це промовчується, немовби все закінчилося в 1945 році, а пізніше настав прекрасний час свободи. Цього ж не було, і тому це треба пам'ятати. І тому ті, хто підготував цю акцію у Львові, дуже свідомі щодо настрою народу, бо то є дуже прикра пригадка про ті часи. Для людей побачити отой червоний прапор із серпом і зіркою — пригадка часів поневолення, терпіння народу, яке тривало ще 20 років потому", - наголосив Блаженніший Любомир.

"Я сам себе можу почувати жертвою тих часів, бо я мусив іти поза межі України. Що, я чи моя родина якісь злочинці? Ми не могли витримати в тому режимі. І я дуже радий, що ми не мусили переживати тих часів. Тепер же грати на почування людей, які потерпіли... З іншого боку, можна і треба було протестувати проти такого святкування чи, радше скажу, відзначення", - зазначив Гузар.

"Але тут треба певної зрілості. Я дуже добре пригадую, як приїхав Хрущов відвідати США. Вздовж дороги, як він їхав, стояло багато людей, цікавих подивитися. І вони протестували проти його прибуття, але як — мовчанкою. Ніхто не оплескував, ніхто не махав, цілковита гробова тиша. І це говорило далеко голосніше, чим якби ті люди почали кидати камінням на ту колону авт. Так само і тут. Мені здається, не треба попадати в якісь екстримні способи. Спокійний, уміркований спротив без жодних акцій був би далеко голосніший. Україну треба обороняти зріло, спокійно, дивлячись, які наслідки. Люди, які дали себе використати, дуже послужили тим, хто цю справу організував. Бо тепер усі можуть подивитися на Львів і сказати: та справді, там було страшно. Вони, не думаючи, заграли на ноту тих, хто цього хотів. Я це кажу як звичайний громадянин, який теж щось пережив і хоче зрозуміти, що ж тут діється", - заявив екс-глава УКГЦ.

"Тут є провина нашої влади. Вона має зрозуміти, що в України є один прапор — синьо-жовтий, офіційний, державний. Я чув, я це бачив, що десь на Хрещатику перший мав іти червоний прапор, а тоді державний. Це є дуже великий промах влади. Такого допускати не можна. Там, де є такі відзначення таких всенародних подій, там має місце тільки один прапор - державний. Це виражає не пошанування, а брак культури. Це непошанування власної держави і власного прапора. Було таке, що появлялися прапори різних партій і різних угрупувань. Це також неправильно. Це невідповідно, бо в Україні є тільки один офіційний прапор, і якщо ми хочемо шанувати себе, ми маємо цінувати саме цей прапор. А червоний прапор був колись для Радянського Союзу і більшовицької партії. Але ті часи скінчилися. Комуністи чи комунізуючі елементи повинні собі пригадати, що ті часи вже минули, є Україна сьогодні, яку ми хочемо любити і їй служити. А коли ми починаємо такими "приватними" прапорами махати, ми під'юджуємо нарід, штучно нарід налаштовуємо на внутрішню ворожнечу. Ми маємо один прапор, який має нас всіх єднати. Чи це буде в Луганську, Володимирі-Волинському, Сумах, Львові, Чернівцях. Якщо ми дозволяємо інші прапори, ми винні за роз'єднання. І це мені дуже болить. Я кажу тут як проста людина і не представляю греко-католицької церкви взагалі, я кажу як громадянин", - додав Любомир Гузар.

Джерело: Gazeta.ua