Проживати кожен день як етап довгого шляху до святості. Те, що було відмінною рисою життя великих чоловіків і жінок історії християнства, доступне кожному вірному. Бенедикт XVI часто повторює це висловлювання, і його слова набувають особливого значення у цей період, коли після завершення Різдвяних торжеств починаються будні. Пропонуємо вашій увазі міркування Святішого Отця про щоденне життя як про школу святості.

У води річки Йордану входить нікому не відомий житель Назарету, щоб отримати хрещення. Йоан дивиться на нього спочатку дещо скептично, а потім з небес доноситься голос Божий, який чують усі присутні, голуб спускається на плечі галилейского теслі. Того дня, у день Хрищення Господнього, відбувається багато незвичайних подій. Але наступного ранку розпочинається звичайне, буденне життя: кожен повертається до своєї роботи і обов'язків. Євангеліє від Йоана також описує "день після" Хрищення: проходить Ісус, Йоан вказує на нього своїм учням, і ті йдуть за Учителем. Ця подія не така пам'ятна, як та, що сталася на Йордані. Однак, вона дає нам безцінний урок на період, який йде за надзвичайними подіями. Так званий "Буденний час" тільки здається буденним, тому що для християнина звичайність ніколи не означає банальність. На молитві "Ангел Господній" 2006 року Папа пояснив це так:

"З минулої неділі, в яке ми відсвяткували Хрищення Господнє, почалася рядова пора літургійного року. Краса цього часу в тому, що він закликає нас проживати наше щоденне існування як шлях до святості, тобто час віри і дружби з Ісусом, час постійного відкриття в Ньому Учителі і Господа, Шляху, Істини і Життя людини". ("Ангел Господній" 15 січня 2006)

Буденний час є часом святості. Це зовсім не порожній відрізок часу, безглуздий і банальний. Двоє учнів, які йдуть за Ісусом, незабаром усвідомлюють, що зустріли Месію, тобто з ними сталася справжнісінька екстраординарна подія. Але їх знайомство з Ісусом починається з дуже нехитрого питання: "Учителю, де живеш"? Ісус відповідає: "Підіть і подивіться". Папа підкреслив, що і у цій простоті прихована дуже важлива вказівка:

"Слово Боже закликає нас повернутися на початку нового року на шлях віри, який ніколи не закінчується. "Учителю, де живеш"? - скажемо і ми Ісусові і Він нам відповість: "Підіть і подивіться". Віруючий знаходиться у безперервному пошуку і завжди відкриває для себе щось нове, тому що Христос той самий учора, сьогодні і завжди, але ми, світ, історія завжди змінюються, і Він (Христос) йде нам назустріч, щоб з'єднатися з нами і дарувати нам повноту життя". ("Ангел Господній" 15 січня 2006)

Саме так переобразиться наше щоденне життя. Ще дон Луїджі Мондза, один зі святих священиків початку ХХ століття, сказав, що істинному християнинові ніколи не нудно, тому що "святість не полягає у тому, щоб займатися незвичайними речами, а в тому, щоб робити надзвичайно добре звичайні речі". Бенедикт XVI у своїй першшій молитві "Ангел Господній" 2011 року погодився з тим, що не завжди просто зустрічати Христа щодня. Нам можуть перешкодити проблеми і труднощі. "Але завдяки Богові, - додав Папа, - наша надія не рахується з неможливими передбаченнями та економічними прогнозами, навіть дуже важливими",:

"Ми уповаємо на Бога, не в якомсьу загальному релігійному сенсі або з фаталізмом, прикритим вірою. Ми уповаємо на Бога, Який в Ісусові Христові остаточно і безповоротно відкрив світові Свою волю бути поряд з людьми, розділяти їх історію, вести їх у Своє Царство любові і життя. І це велике уповання надихає й інколи виправляє нашу людську надію". ("Ангел Господній" 3 січня 2010).

Учні, які послідували за Ісусом наступного дня після великої події на Йордані, стають частиною Його незвичайного життя, і тому символізують цей "наступний день", допомагаючи зрозуміти християнам, яким він має бути і у їхньому житті:

" "Шукати", "знайти". Ми можемо витягнути ці два дієслова з сьогоднішнього Євангелія і використовувати їх як основний дороговказ на прийдешній рік (.) Йти за Христом - цього повинно вистачати для християнина. Дружба з Учителем подарує нашій душі глибокий мир і спокій навіть у темні моменти і під час важких випробувань. Коли на шляху віри зустрічається пітьма, в якій не "відчувається" і не "видно" присутості Бога, дружба з Ісусом запевняє нас, що ніщо не може віддалити нас від Його любові". ("Ангел Господній" 15 січня 2006)
 

За матеріалами Радио Ватикан