«В ім’я Господа Ісуса Христа, нехай називається іменем «ІВАН ПАВЛО ІІ», згідно з даною нам благодаттю від животворящого Духа. Амінь», - такі слова промовив Митрополит Володимир (Війтишин) ввечері 31 грудня із балкону, ще недобудованого монастирського  храму святих Кирила і Методія у Крихівцях (Івано-Франківськ).
Останній день року 2011 у нашій парафіяльній спільноті пройшов під особливим молитовним настроєм, бо був наповнений гарними подіями.

Зранку у монастирській каплиці було відслужено Божественну Літургію в наміренні за всіх померлих парафіян та за душі в чистилищі.

Ввечері ми зустрічали нашого Владику Митрополита ВОЛОДИМИРА. Він приїхав до нашої спільноти, щоб відслужити подячний Молебень за прожитий рік. Слово Владики до присутніх стосувалося вдячності Богові за отримані дари.
Відтак відбулося надзвичайне дійство, яке особливо згромадило багатьох вірних, парафіян та гостей: посвячення дзвону.

Всі люди вийшли на подвір’я із запаленими свічками, а Митрополит з отцями на балкон храму, де знаходиться прекрасний 850-кілограмовий, ще не вмонтований дзвін, який в чині освячення отримав ім’я «ІВАН ПАВЛО ІІ». Назва ця дуже глибока і символічна для нашого Згромадження і для нашої парафії, бо саме Іван Павло ІІ, блаженний Папа є духовним батьком нашої Чернечої Родини Воплоченого Слова і саме в цей 2011 рік він був проголошений Блаженним. В цей рік ми запланували приготовити дзвін, в цей рік ми збирали пожертви і в цей рік ми мали велике бажання його посвятити. Привезли дзвін в день св. Миколая, і це сталось так, навіть незаплановано, дійсно як подарунок від Св. Миколая.

Прекрасні слова молитви спонукали всіх до роздумів про Бога і його цінність у житті людини: «Владико пресвятий, споглянь, смиренно молимо Тебе: споглянь милостиво на ревне моління нас, недостойних рабів твоїх, і дзвін цей... небесним святим благословенням і благодаттю всеосвячуючого Твого Духа благослови і освяти, влий в нього силу благодаті твоєї, щоб коли почують вірні раби Твої голос звуку його, укріпилися в благочесті і вірі, і мужньо стали проти всіх диявольських замірів, і перемогли їх молитвами та повсякчасними славословленнями Тебе, істинного Бога, до церкви ж на молитву вдень і вночі поспішно ведені були. Щоб через голос його вгамувалися, стихли і припинилися небезпечні бурі вітряні, гради і вихори, страшні громи і блискавки та всі згубні стихії» (Чин благословення дзвону).

І дійсно для всіх християн звук дзвону є благословенним, як про це закликав у молитві Архієрей: «Даруй усім рабам твоїм, які, почувши звук цього дзвону, прикликатимуть пресвяте ім’я Твоє і знаменом чесного хреста Твого огороджують себе, скоре визволення від усякої омани, чаклунства і різноманітних згубних діянь, а всі небезпечні ворожі заміри і наступи на благополучне здоров’я переміни».

Дзвін для всіх парафіян, а особливо звук дзвону – це знак, що треба задуматися: до чого він кличе? Що сталося? Чому дзвонять дзвони? Їх чути і в радості і в горі, коли парафіяльна спільнота радіє і молиться, а також, коли хтось помирає.

Після благословення, Митрополит від’їхав до Катедрального Собору на подячну св. Літургію, а ми з парафіяльною спільнотою розпочали також Літургію, на якій дякували Богові за надзвичайні дари, якими нас наділив Господь Бог протягом 2011 року.

о. Йосафат Бойко, ВС

Джерело: www.pkm.if.ua