"Маріологія після II Ватиканського Собору. Прийняття, збалансованість і перспективи", – це тема 23 Міжнародного маріологічного конгресу, що триває Римі. Його організував Папський Університет Antonianum. Відповідно до досвіду різних помісних Церков, учасники аналізують вплив Собору на розвиток маріології і культу Марії.

"Нашою відправною точкою є вчення Собору про Найсвятішу Діву Марію, натомість богословська дискусія стосується того, яким способом ця соборна наука вкорінилася в Церкві, які нові елементи з'явилися і до чого Церква є вразливою у спогляданні на Діву Марію", – сказав професор о. Гжегож Бартосік OFMConv з UKSW.

На думку професора Чарльза Kлаузи з KUL, марійна духовність є також відповіддю на нові соціальні явища. "Є ціла низка сфер, таких як материнство, шлюб, які здаються банальними, але, однак, у сучасному світі є проблематичними. Тому марійна духовність Церкви є відповіддю Церкви на сучасні виклики у сфері добре зрозумілого фемінізму", – сказав професор Клауза.

Інший учасник наголосив, що різні народи і континенти є вразливими на різні елементи марійного культу. "Польська маріологія має чіткий душпастирський характер і пов'язана з історією країни. На це особливо вплинула постать кардинала Стефана Вишинського і його вчення. Але таке явище спостерігається і в інших країнах. Наприклад, для цілої Латинської Америки культ Діви Марії Гваделупської має символічне значення. До того ж Марія з'явилася з метиськими рисами, тобто такими, що поєднують індіанців з білими людьми", – сказав о. Бартосік.

За матеріалами: Radio Watykańskie