//

Любов і Влада. Мрія про рівноправність вилилася у форму сексуального насильства

Аналіз тенденцій у правозахисній сфері приводить до сумних роздумів. Річ у тім, що абсолютно гуманітарний рух за права гомосексуалістів вилився в абсолютно антигуманні рішення можновладців.


Найбільш яскраво проявилося це у Франції. Практично половині населення було нав'язано зміну законодавства про шлюб, яка, безсумнівно, обмежує права гетесексуалів. У результаті  порушення прав людини за сексуальною ознакою, тобто фашизм.


Позиція влади виразилась у констатації: «Я хочу, щоб ти жив так, як хочеться мені». Ця імперативна форма насильства повністю суперечить принципам демократії та Хартії прав людини.


Наприклад, у гетеросексуалів відібрано право називатися  батько і мати. Ці поняття не тільки склалися тисячоліттями, але і незмінно відображалися у праві.


Здавалося б, навіщо нівечити існуюче споконвіку право? Був простий шлях, який враховував і соціальні інтереси гомофілів та соціальні інтереси гетерофілів. Для цього, не зачіпаючи існуючого законодавства про шлюб, можна було б прийняти законодавство для гомофілів, з наданням їм рівних соціальних прав із гетерофілами. Тобто права укладати союзи, право успадкування, право на спільне ведення господарства і т. д.


Однак цей шлях навіть не розглядався.


Окремою проблемою стало затвердження права на усиновлення. Головним у цій проблемі стало питання про те, де гомофільні пари будуть брати дітей? Якби в законодавстві було обумовлено, що гомофільні чоловічі та жіночі пари отримали б право на перехресне запліднення і відповідно на обмін дітьми, то це питання не торкалося б гетерофільних пар.


У редакції ж прийнятого законодавства закладено відбирання у гетерофільних пар і передачу гомофільним парам дітей. Тобто закладено насильство щодо гетерофільних пар. Я вже не кажу про дотримання в цьому випадку прав дітей.


Звичайно, можливо ще й екстракорпоральне запліднення. Якщо таке передбачалося б між гомофільними парами, то це було б нормально з погляду прав людини. Якщо ж гомофільні пари отримають право на використання сурогатних матерів, то це фактично узаконення експлуатації жіночого тіла для виробництва потомства. Таке положення аналогічне проституції, тільки ще більш антигуманне. Ферми для виробництва дітей  це була мрія Гітлера.

 

Тобто рух за рівні права гомофілів призвів до потворних результатів. Мрія правозахисників про рівноправність стараннями влади вилилася у форму сексуального насильства.


Зрозуміло, що діюча влада практично у всьому світі не в змозі вирішити проблему рівноправності. Вони можуть діяти тільки у формі насильства та порушення прав людини.


Запитання тільки одне: хто переможе  любов чи влада?

 

За матеріалами www.peremeny.ru