Цього тижня провідники лефевристів зберуться на зустріч, щоб вирішити як їм реагувати на пропозицію Ватикану. Якщо вони приймуть доктринальну пропозицію, представлену їм кардиналом Вільямом Левадою в середині вересня, то таким чином наступить «повне примирення» між ними і Католицькою Церквою.

Якщо Братство св. Пія Х вирішить йти шляхом примирення з Апостольським Престолом, тоді його очільники повинні підписати «Доктринальну преамбулу», яка містить кілька принципів і критеріїв щодо тлумачення католицької доктрини, які ця група ставить під сумнів.

Зокрема, цей документ дозволить їм обговорювати умови ІІ Ватиканського Собору та Вчительського Уряду Церкви, але не їх зміст. Вони також будуть змушені висловлювати свої думки з приводу цього в любові та повазі до тих, хто не поділяє їх думку.

Якщо ж лефевристи приймуть ці умови, Риму доведеться шукати формулу канонічного права, відповідно до якої приймати їх. Кардинал Левада запропонував їм статус «Персональної Прелатури», канонічний статус якої дозволяє приєднувати як мирян, так і священство. Саме цей статус не базується на географічних принципах, але на особливих потребах його членів.

Братство св. Пія Х досить холодно відреагувало на пропозицію Ватикану, і коментує її з певною ворожістю. Наприклад, у їх французькій провінції було відправлено тисячу Літургій в наміренні відшкодування запланованої на 27 жовтня в Асижі зустрічі різних релігійних лідерів та атеїстів, ініціатором якої є Папа Бенедикт XVI.

Довідка

Історія лефевризму сягає 1969 року, коли французький єпископ Марсель Лефевр заснував Братство Св. Пія Х. До цього братства входять священики-традиціоналісти, котрі не погоджуються із навчанням ІІ Ватиканського Собору, особливо у питанні літургійної реформи та екуменізму. Лефевристи не приймають ні постанов самого Собору, ні Учительства Церкви, що слідувало після нього. Група також відкидає міжрелігійний діалог та колегіальність серед єпископів.

Відносини між лефевристами та Ватиканом завжди були складними. Однак в червні 1988 ситуація стала ще складнішою, коли Лефевр висвятив чотирьох єпископів без згоди папи Івана Павла ІІ. В той час посередником при переговорах був кардинал Йозеф Ратцінгер, котрий зустрічався із Лефевром, однак вони не досягли домовленості. Після незаконних хіротоній Лефевр та нововисвячені єпископи отримали автоматичну екскомуніку, що викликало ще більшу схизму між цією групою і Католицькою Церквою.

У пошуках примирення папа Іван Павло ІІ у 1988 році скликав Комісію «Ecclesia Dei», через кілька років праці якої деякі члени групи повернулись до лона Католицької Церкви.

На даний час Братство Св. Пія Х налічує 551 священика, 239 семінаристів, кілька сотень монахів та близько 100 тисяч послідовників.

Від початку понтифікату Бенедикт XVI намагався знайти способи, щоб покласти край поділу між обома сторонами. Влітку 2005 року він погодився зустрітись з їх провідником Бернардом Фелле. Коли лефевристи попросили зняти екскомуніку з єпископів, Папа погодився. Однак формально це не повернуло групу до Церкви.

З жовтня 2009 до квітня 2011 року група експертів з Ватикану та від лефевристів зустрічались вісім разів для того, щоб дійти порозуміння. Впродовж цього часу лефевристи неодноразово робили провокативні публічні заяви проти представників Ватикану.

Незважаючи на це, Папа знову запросив групу повернутися до Католицької Церкви, однак за умови, якщо вони погодяться прийняти доктринальні пункти.

За матеріалами Romereports.com