//

Ігнатіанські духовні вправи для мирян Івано-Франківська

З 29 квітня по 3 травня цього року в мовчанці та роздумах тривали Духовні Вправи для мирян (чоловіків та жінок, хлопців і дівчат). Для хлопців і чоловіків науки проводились у чоловічому монастирі Воплоченого Слова в Крихівцях (Івано-Франківськ), а для дівчат і жінок у жіночому монастирі, а проповідниками відповідно були о. Йосафат Бойко, ВС та о. Йосиф Монтес, ВС.


З’їхалися учасники з різних міст та сіл Івано-Франківщини та сусідніх областей. 18 учасників чоловічої групи та 35 жіночої групи мали можливість наблизитися до Бога, очистити свої душі з допомогою інтенсивної молитви, розважань (медитації) та споглядань (контемпляції), сповіді, духовних розмов.


Під Духовними Вправами «розуміються всі способи іспиту совісті, медитації (роздумування), контемпляціїї (споглядання), молитви вголос і розумової, та інших духовних діянь... Бо так, як прогулюватися, ходити і бігати є тілесними вправами, таким самим чином всі способи приготування та розположення душі, щоб позбавляти себе усіх невпорядкованих прив’язаностей, а відтак, вже позбавленими їх, шукати та віднайти божу волю у розположенні життя на здоров’я душі, називаються духовними вправами» (Св. Ігнатій Лойола, ДВ, 1).


Документи нашого Згромадження говорять, що «Папи завжди вихваляли цей специфічний тип Духовних Вправ. Папа Пій ХІ стверджував, що “Вправи святого Ігнатія є завершеним кодексом законів, яким належить користуватися всім добрим солдатам Христа” , включно ганили те, що замінене іншими методами, не настільки ефективними чи те, що роблено спроби спорожнювати у своїх суттєвих вмістах, “є сумна реальність, що лікер затратить силу і машина здатність, коли розбавляється безбарвною водою вищого пристосування чи коли опускаються деякі фундаментальні частини ігнатіївського зв’язку” .


Важливо зауважити, що вони не втратили своєї актуальності і можемо думати, що «Святий Ігнатій написав це спеціально для нашого часу»  ; «не є вірно, що метод затратив свою ефективність чи не відповідає вимогам сучасної людини» , але що є одним з головних засобів, щоб провадити людей  до життя молитви та спільності з Богом. Недарма Іван Павло ІІ проголосив, що “для більшої слави Бога і для спасіння душ, доброта Творця, у своєму дивовижному плані, уділила Церкві особливу допомогу через святого Ігнатія з Лойоли з необмеженим розвитком Духовних Вправ” .  І в післясоборовій Апостольській Екзортації Pastores Dabo Vobis  стверджується, що Духовні Вправи це є «нагода для духовного  та пасторального зросту, для довшої та спокійнішої молитви, для повернення до коренів священичої ідентичності; щоб знайти нові обґрунтування (приводи) для вірності та пасторальної дії» .


Навчав Пій ХІІ: “Вправи Святого Ігнатія будуть завжди одним з найбільш помічних ліків для духовного відродження світу і для його правильного впорядкування, але з умовою, що продовжуватимуться, будучи ігнатіївськими” . Отже, “елементами, які традиція має як головні, щоб Духовні Вправи проводилися згідно ігнатіївського методу” є : ціль, засоби, способи та пристосування.


Пише св. Ігнатій: [20] « Тому, хто є вільний від занять, а прагне в усьому, наскільки лише може, розвиватися, можна подати всі духовні вправи в такій послідовності, в якій вони йдуть. Звичайно, він просунеться в них тим далі, чим сильніше відокремиться від своїх приятелів та знайомих і від усяких земних турбот. Залишить, наприклад, дім, в якому проживає, а піде до іншого будинку чи хоча б до іншої кімнати, щоб там жити в якнайбільшому відокремленні й тиші, так, щоб могти щодня йти на Службу Божу або на вечірню, не побоюючись зустріти знайомих. З такого відокремлення випливають три головні користі поряд з багатьма іншими:


Перша: Відокремлюючись від багатьох друзів, знайомих і безлічі невпорядкованих занять з метою — служити Господеві і славити Його, людина здобуває чималу заслугу в очах Його Божого Маєстату. Друга: Людина, відокремлена таким чином і маючи розум незайнятий багатьма справами, всі свої прагнення скеровує до одного: служіння своєму Творцеві і до поступу своєї душі, свобідніше використовує свої природні здібності для пильного пошуку того, чого так сильно прагне. Третя: Чим більше наша душа є самотньою і відокремленою, тим більше вона здатна наблизитися до Творця й осягнути Його. А чим більше Його осягає, тим більше здатна до сприйняття.


Тому, дякуємо Богові, що мали таку чудову можливість провадити Духовні Вправи і таким чином допомагати людям наблизитись до Бога.


Наступний тур Духовних Вправ відбудеться з 3 по 7 серпня 2011 року.
о. Йосафат Бойко, ВС