Як повідомляють агентства новин, за минулий тиждень близько 26 000 парафіян вийшли з лона Фінської Лютеранської Церкви після теледебатів 12 жовтня, на яких представники Лютеранської Церкви і Християнських демократів заявили, що протестують проти церковного вінчання одностатевих союзів. Те, що Писання – як і вся традиція як Церкви так і людського роду взагалі - визначає шлюб саме як союз між чоловіком і жінкою, ні для кого не новина. В якості новини подається інше – парафіяни нібито розбігаються з «гомофобної» Церкви. Щоб не розбіглися остаточно, треба терміново переглядати віровчення. Що ж, розглянемо ситуацію докладніше.

Фінська Лютеранська Церква є державною - можливо, це глибоко шокує антиклерикалів, але це так. Це так не тільки у Фінляндії, але і в низці інших європейських країн - Церква не відділена від держави і фінансується з податків. Люди, які числяться за паспортом лютеранами, відраховують, через державні податкові служби, певний відсоток заробітку на утримання Церкви. За даними на кінець 2009 року, 79,7% фінів відносили себе до цієї Церкви, трохи менше 4,3 млн. чоловік, 47% моляться не рідше одного разу на місяць. Це, звичайно, не завадить бажаючим вірити в секулярну Європу і загрузлу в клерикалізмі Росію (поки віруючі вірять в недоведені речі, їх противники вірять у речі доказово помилкові) - але ці факти знати варто.

Оскільки досить очевидно, що дуже багато хто з "лютеран по паспорту" зовсім не є особисто віруючими, а просто слідують  національній традиції, слід дивуватися не тому, що вони відписуються від Церкви, а тому, що таких охочих не дуже багато - на тлі більш ніж чотирьох мільйонів двадцять шість тисяч виглядають не дуже переконливо.

За заголовками світових агентств могло здатися, що з Лютеранської Церкви розбігаються залишки вірних - але, подивившись уважніше, ми бачимо, що це явно не так. Дуже малоймовірно, що ці «відписанти» взагалі коли-небудь з'являлися в Церкві.

Це важливо зазначити, бо одна із повторюваних тез, з якими постійно доводиться стикатися християнам  - "Церква повинна пристосуватися, щоб бути цікавою сучасній людині, відмовитися від тих елементів звичаїв і віровчення, які не згодні з сучасними культурними віяннями. Інакше всі від неї відвернуться і вона перетвориться в гетто, в музей, в маленьку і нікому не цікаву секту ".

На Заході про це говорять дуже давно - і процес пристосування і "відкритості назустріч сучасності" там йде вже десятиліттями, і його результати очевидні. Саме ті громади, які поступаються вимогам сучасності, стрімко втрачають парафіян, в той час як ті, хто зберігають вірність Священному Писанню, переживають зростання. Саме ліберальна церква і виявляється нікому не потрібна.

Залишається порадіти за те, що серед фінських лютеран ще достатньо людей, які серйозно відносяться до Святого Письма. Будемо сподіватися, вони і далі встоять перед тиском, бо поступитися йому значить напевно програти і в часі, і у вічності. Можна зберігати вірність Слову - і втрачати неприхожан. Можна пристосовуватися до світу - і тоді підуть віруючі.

Джерело: www.pravmir.ru