Протягом десятиліть на території Пліснеського монастиря отців Василіян (с. Підгірці, Бродівський р-н.) поступово розвивалися ерозійні процеси. Основна причина – монастир знаходиться у межах древньозсувного схилу (перепад висот складає приблизно 75 метрів, постійне перенасичення водою ґрунтів).

З першого вересня цього року завдяки старанням теперішнього ігумена Підгорецького монастиря о. Віктора Батога, ЧСВВ, та багатьох його попередників, розпочались протизсувні заходи. Більше того – кошти виділені з державного бюджету.

Отець Віктор розповів, що всі укріплювальні роботи триватимуть до трьох місяців. І це ніяк не зашкодить ні щоденним молінням, ні прощам, ні реколекціям та відпустам, які постійно проводяться у Підгорецькому монастирі.

Повідомив о. Йоаким Ковальчук, ЧСВВ

Довідка

Комплекс Василіянського монастиря належить до визначних пам’яток барокової архітектури галицької школи. Розташований на західному підніжжі городища стародавнього Пліснеська (давньослов’янське поселення зародилось у VII-VIIІ століттях, найбільшого розвитку досягло у Х столітті. Ймовірно, поселення у Х столітті було значним торговим центром на шляху вікінгів з Дніпра, Скандинавії до Великої Моравії. Також припускають, що Пліснесько було одним з найдавніших християнських центрів Галичини, за своєю площею співрозмірним з найбільшими княжими центрами Київської Русі, зокрема, Києвом). Про велику значимість пам’ятки свідчить і те, що у 1965 році Постановою Ради Міністрів Української РСР городище взято під охорону держави. Його територія була вилучена із земельного обігу і відведена під сінокіс.