6 квітня відбулося урочисте відкриття Генерального консульства Республіки Польщі в Криму. Голова Державної адміністрації міста Севастополя Валерій Саратов запевнив, що він дуже хотів би, «щоб генеральне консульство Республіки Польщі служило розвитку культурних зв'язків між Україною і Польщею. Я сподіваюся, що вам тут буде дуже добре працювати на користь двох наших країн, на користь Севастополя», - сказав Саратов, звертаючись до працівників генерального  консульства.

На церемонію  відкриття був запрошений і єпископ-ординарій Одесько-сімферопольської єпархії, який  освятив  будівлю консульства.

Приїхав він цього дня раніше і з ранку відвідав будівлю колишнього кінотеатру "Дружба", де своїми очима переконався в тому, що вівтарна частина  спорожнілого і вже аварійного храму ціла. Тільки подивитися на неї впустили ново-колишні господарі. Оскільки цього ж дня за наказом Валерія Саратова будівля костелу була знову передана об'єднанню " Киномир".

Мабуть, мер розраховує на появу чергових інвесторів, які вкладуть ну дуже великі гроші, щоб заново поганити храм і створити з нього "дитячий кінотеатр". А для ремонту даху гроші потрібні чималі.

А поки севастопольські католики тісняться в невеликій каплиці на третьому поверсі, і переважна більшість з них  - ті, хто має польське коріння.

Та ось і зараз - 10 квітня в річницю Смоленської трагедії в каплиці Святого Климента буде відслужена поминальна служба за жертвами авіакатастрофи. Приміщення каплиці вміщає від сили 100 осіб.

Адже це не єдиний захід, який об'єднує Севастопольських поляків, і який неможливо уявити без урочистого богослужіння.

Можливо, пан Саратов тримає будівлю храму - як козирну карту в рукаві - що дуже схоже на дешеві російські схеми так званого політичного партнерства? А, може,  все надіється, що хтось йому все-таки заплатить за користування цією будівлею.

Адже з того часу, як воно стало пам'яткою архітектури, його можна отримати лише в користування, а не у власність. Та і відновлювати його можна лише відповідно до початкового проекту.

Такі ігри зі святими храмами вже показали свою неспроможність в Дніпропетровську, де багатостраждальна тричі  перепродана будівля все ж була повернена католицькій спільноті.

А полякам, та і іншим європейським гостям  в Севастополі - тепер є про що задуматися, перш ніж планувати тривале поселення, ну наприклад аргентинською збірною, де футболісти не уявляють своє існування без обов'язкової недільної меси.

А ще бувають  поминальні заходи, наприклад, за загиблими в Севастополі італійцями, - які доводиться проводити буквально в чистому полі... тому що Православна церква Московського патріархату не молиться за душі покійних католицького сповідання.

Пригадується, що одне з перших богослужінь в Севастопольському костелі святого Климента - це була панахида за льотчиками - братами Мацієвичами, на якій були присутні всі високі чини міста, які без зневаги ставилися до "іновірців", яких в російській армії було предостатньо.

А тепер в Севастополі католики - судячи по відношенню міської влади - є не лише "іновірцями", але і іноземцями.
Видно, ця обставина і не дозволила панам Саратову і Дойникову перехреститися, коли єпископом благословляв усіх присутніх на відкритті консульства.

Джерело: Католический Крым