Світ з подивом сприйняв відкриття бозона Хіґґса, який робить можливими нові сценарії пізнання Всесвіту, а також відсилає до фундаментальних питань про походження життя.

У 1964 році британський фізик Пітер Хіґґс, безсумнівний кандидат на Нобелівську премію, сформулював теорію існування бозона - частки, яка надає масу всім іншим елементарним частинкам, за винятком фотонів, перетворюючи їх у матерію. Звичайно, це відкриття, про яке заявила Європейська організація з ядерних досліджень, не відповідає на всі загадки Всесвіту. Швидше, воно є для вчених стимулом для подальшої розробки теорій і поглиблення існуючих знань.

«Я думаю, що фізика в наші дні стає особливо інтригуючою, викликаючи особливе зацікавлення», – сказав 83-річний Пітер Хіґґс, запрошуючи вчених-фізиків продовжувати дослідження матеріального світу. Однак не тільки фізики з ентузіазмом готуються до нового кроку в науці, а й все наукове співтовариство і, зокрема, вчені-медики. Богослови теж повинні відповісти на питання: чи змінить це відкриття наші уявлення про Всесвіт? Тома Аквінський стверджував, що якщо ми не маємо вірного уявлення про створений світ, то ми не можемо мати правильного уявлення про Бога-Творця.

«Божа частка» вказує на чудо створіння,– таку думку висловив канцлер Папської академії наук, коментуючи відкриття бозону Хіґґса вченими Європейської ради з ядерних досліджень (CERN). Єпископ Марчело Санчез Сорондо водночас ставить запитання, хто є творцем законів природи, які відкриває наука.

Про те, що відкриття цієї частки є щоразу ближчим, канцлер Академії знав ще восени минулого року.  Під час симпозіуму з ядерної фізики, що проходив тоді у Ватикані, дослідники з CERN розповіли, що Великий адронний коллайдер (гігантський акселератор елементарних часток), який працює там понад рік, почав відкривати сліди таємної частки, яку вже близько 50 років шукають фізики.

На думку єпископа Санчеза, це відкриття показує, що світ є чимось неймовірним. Той факт, що бозон Хіґґса існує, як припускали фізики ще в 1964 році, свідчить про те, що була відкрита «фундаментальна структура світу»,– зазначив єрарх.

Бозон Хіґґса став популярним у фізиці після того, як в 1993 році лауреат Нобелівської премії Леон М. Ледерман назвав його «божою часткою». Фактично цей фізик використав формулювання «проклята частка (англійською goddamn), однак видавці книжки змінили назву. «Мені подобається, що навіть італійський астрофізик Марґеріта Хек, котра є атеїсткою, називає її «божою часткою»,– додав єпископ Санчез.

Водночас він зауважує, що «науковці відкривають закони, яких самі не створили». Пошук того, хто це зробив, вже є «богословським питанням». «Науковці обмежуються тим, що розповідають про те, що було відкрито. Віруючі бачать в цьому плід діяльності Бога»,– зазначив канцлер Папської академії наук.

В свою чергу Папа Бенедикт XVI під час зустрічі з молоддю на площі Святого Петра в 2006 році зазначив, що відповідність між тим, що насправді відбувається в природі і нашими уявленнями про це є великою загадкою і в той же час важливим стимулом до пошуку: «Наш розум не зміг би виявити це, якби не існувало первісної причини». «Чим більше ми можемо використовувати світ нашого інтелекту, тим яснішим стає план Створення».

Папа Бенедикт XVI говорив про те, що слід визнати або ж «пріоритет розуму, Розуму творчого та джерела всього, або ж визнати пріоритет ірраціонального», відповідно до якого «розум був би плодом ірраціонального».

«Неможливо остаточно науково довести одну чи іншу версію, але найбільший вибір християнства – це вибір раціональності і пріоритету розуму. Я впевнений, що це – відмінний вибір, який показує, що в основі всього є Великий Розум, якому ми можемо довіритися».

За матеріалами radiovaticana.org та wiara.pl