Щойно зачату дитину рідко називають на ім‘я. Не йдеться про те, щоб дитину відразу  називали якимсь іменем, а про те, щоб визнавали її людиною, дуже молодою і маленькою людиною. Бо про неї, як про людину, не говориться. Використовують різні терміни, зазвичай, з медичного, технічного жаргону. Зигота, ембріон, зародок, плід... Іноді додають «людський ембріон» або «людський зародок», але не кажуть «людина» або «дитина».

Існує один виняток. Коли вагітна жінка приходить до лікаря ... Саме так. Говоримо про вагітних жінок, та варто зазначити, що дитина, як окрема реальність, також не функціонує в нашому описі ситуації. Між тим, вагітність це стан жінки, який виникає, коли вона виношує у своєму лоні дитину. Якщо така мама приходить до лікаря, то не приходить одна, але з дитиною. Більше того, приходить саме тому, що має дитину! І досить часто лікар на ультразвуковій діагностиці робить опис її маленької людини: «Тут ви можете побачити свою дитину. Ось голова ... а от ніжки ... Тут ми бачимо, що б'ється серце ... А тут ... це хлопчик!» Лікар описує дитину, маленьку людину в утробі її матері.

Варто зауважити, що якби трапилося, що ця маленька людина померла б ще до народження, то швидше за все, вона зникла б з людської свідомості та мови. Лікар в цьому випадку зазвичай вже каже про завмерлу вагітність чи мертвий плід, тканинну масу, а про залишки дитини навіть – вишкрябки. Немає більше людини. Як ніколи й не було. Це була вагітність і викидень...

Проблему виявити і назвати дитину на ім’я має не тільки медичний персонал. Майже всі піддалися тиску технічної демагогії. Навіть Церква. У документах, навіть у тих, що присвячені людській гідності, наприклад, в інструкції Конгрегації Науки Віри «Dignitas personae»  ненароджених дітей називають зародками, ембріонами і плодами людини. Можна знайти фразу «людське життя», але не «людина».

Про будь-кого з нас, що народилися і виросли, кажемо «людське життя». Життя є нашим атрибутом, але не є нами. Ми людські істоти. Не вбивається людське життя, але людина. Життя в кращому випадку передається або приймається, але завжди забирається у когось. Це не «життя» розвивається в лоні жінки, а людина.

Аналогічна проблема з поняттям «людська істота». Про нікого з нас так не говорять. Про себе ми кажемо: «людина». Чому саме так ми кажемо про ще не народжену дитину? Чому так бояться цього визначення? Чому медицина так затято вимагає застосування технічної термінології? Важко погодитися з твердженням, що медичній мові потрібна точна термінологія. Тобто, звичайно, загалом це необхідно, тільки цей аргумент тут недоречний! Адже можна сказати, що дитина, яку обстежують, є в ембріональному етапі розвитку чи у фазі плоду, і точності цьому окресленню не бракуватиме. У той час як твердження, що зараз досліджують людський ембріон або плід, хоча і не менш точне, але позбавлене поваги до молодої людини.

Так в чому ж справжня причина?

Сучасна медицина перестала поважати людське життя. Вона перестала поважати людську плідність і її плід – зачату дитину. Набагато більше зусиль докладають, щоб цієї дитини не було. Не секрет: набагато легше перервати вагітність або вилучити зародок, ніж вбити людину. Краще не називати дитину на ім'я, тому що це може викликати опір перед вбивством. Згадаймо, який протест в світі викликав той факт, що американці в Техасі запровадили закон, що зобов'язує жінку перед абортом подивитися ультразвукове зображення її дитини. Творці цього закону не приховують своїх намірів. Вони хотіли  зупинити матерів перед вбивством своїх дітей. Цікаво, що від цього були звільнені  жінки, які завагітніли в результаті зґвалтування або інцесту. Невже їхні діти, з огляду на спосіб, в який були зачаті,  втратили людську гідність?

Якщо ми називаємо дитину на ім’я, як вона того і заслуговує, коли говоримо про неї – як про людину, особу – ми автоматично оточуємо її захистом. Якщо ми прагнемо змінити менталітет суспільства щодо абортів, ми повинні почати з того, що кожну дитину називати людиною. Звичайно, багато хто обуриться, багато хто буде соромитись. Але багато і зупиниться перед вбивством, коли зрозуміє, що йшлося не про те, щоб видалити плід чи ембріон, але що свідомо планували вбити людину, збиралися позбавити життя маленьку дитину.

ks. Piotr Kieniewicz

За матеріалами: Radio Watykańskie

Біоетичний лабіринт: Питання про суть терпіння
Біоетичний лабіринт: Відколи пацієнт є людиною, відколи людина є пацієнтом?
Біоетичний лабіринт – істина і добро чи моя примха
Біоетичний лабіринт – подвійне обличчя перинатальної медицини
Біоетичний лабіринт – смертна кара