Такою була тема великопосної місії на парафії Різдва Івана Хрестителя у селищі Дубове Тячівського району на Закарпатті. Вона проходила з 27 лютого по 4 березня на запрошення о. Йосифа Поповича, ВС, настоятеля парафії та місцевого чоловічого монастиря. Провадив місію о. Йосафат Бойко, ВС з Івано-Франківська. Допомагали Сестри Воплоченого Слова, які також мають жіночий монастир у цьому селищі. Місія проходила у рамках року мирянського покликання та року Святих Тайн в УГКЦ і була спрямована на відживлення парафіяльного життя.
На парафії Різдва Івана Хрестителя знаходиться монастир отців Згромадження, який тут був  заснований 25 березня 2004 року. На даний час тут служить 2 священики-монахи: о. Йосиф Попович, ВС та о. Йосиф Монтес, ВС.
Розпочалась місія Божественною Літургією після якої були представлені місіонери і парох зачитав Місійне Послання: «Місія – це наша відповідь до найвищого наказу Ісуса Христа «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи… навчаючи їх берегти все що я вам заповідав». Блаженної пам’яті Іван Павло ІІ казав, що сьогодні більш негайно, як ніколи, повстає перед нами обов’язок місії, бо щораз є більше тих, які не знають Христа. Разом із св. Павлом хочемо повторити «проповідь Євангелії не для нас слава, а наш обов’язок, і горе нам коли б не проповідували Євангелії» (І Кор. 9, 16-17). Запрошення Господа благовістити Добру Новину є актуальним і можна сказати ще більше – негайним.Тому сьогодні посилаємо цих монахів та монахинь вулицями нашого міста з такими самими словами: «як Христос посилав своїх апостолів так і я кажу вам: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню».

Протягом тижня отці проводили зустрічі з працівниками місцевої школи, учнями машинобудівного технікуму, на яких о. Йосафат заторкував теми відношення віри до науки та різні біоетичні питання, які гаряче обговорюються у сучасних ЗМІ. Після відбувались обговорення та дискусії. Місіонери відвідували домівки парафіян, соціальний центр допомоги бідним, заходили до  хворих в лікарні, які мали можливість приступити до святої тайни сповіді, а також священники уділяли хворим Святу Тайну Єлеопомазання. Сестри окремо мали зустріч з дітьми музичної школи та спільнотою «Матері в молитві».

Кожного дня відбувалась Хресна дорога та Свята Літургія, в часі якої вірні мали можливість приступити до святої тайни Сповіді та Святого Причастя. Проповідник своїми захоплюючими проповідями «оживляв» вірних, настановляючи їх провадити християнське життя та жити Святими Тайнами. Опісля Літургії  проходила так звана ’’доктринальна’’ частина 10-ти Божих заповідей які пояснювали сестри-монахині. О. Йосиф Монтес дав науку та провів дискусію (вірні могли ставити запитання) на тему правдивості Церкви.

На зустрічі членів ІІІ чину Згромадження о. Йосафат Бойко, ВС говорив про способи осягнення досконалості та старання про святість у щоденному житті. Опісля  відбулась святкова вечеря та театральна вистава, організована сестрами. Варто відмітити, що кількість членів ІІІ Чину постійно зростає, що свідчить про велику охоту співпраці вірних з Чернечою родиною Воплоченого Слова. Також відбувся Хресний хід зі статуєю Пресвятої Богородиці, в часі якого розважали на «болями Марії».

На зустрічі з підлітками о. Йосафат говорив про чесноти, які кожна молода людина має виробляти і виховувати в собі та погані звички які потрібно викорінювати, щоб вести і провадити праведне християнське життя показуючи приклад молодим поколінням як потрібно наслідувати Ісуса Христа.

У монастирі сестер Воплоченого Слова, сестри-монахині проводили цікаві ігри та конкурси для дітей, після яких відбулося нагородження переможців цінними призами. По закінченні святкування  відбулася Свята Літургія під час якої діти мали можливість приступити до Святої Сповіді та Святого Причастя.

На завершення місії відбулася святкова Свята Літургія, в часі якої отець-місіонер виголосив проповідь про правдиве християнське життя через святі Тайни, напоумляючи мирян викорінювати різні поганські традиції та забобони з нашого життя, що часто стає причиною осуду та критики зі сторони різних сектантів. Наука про безсмертя нашої душі заторкнула серця не одної душі яка була присутня, нагадуючи проте, що в першу чергу ми є покликані до неба, а тому повинні старатись приступати до Святих Тайн, щоб спасти нашу безсмертну душу. Опісля відбулося благословення мощами Святого Йосафата.

На завершення хотілось би звернути увагу на необхідність та важливість організації таких місій, особливо в часі Великого посту, щоб кожна людина мала можливість роздумати над справами своєї душі, над вічними правдами та, приступивши до Святих Тайн, радіти Воскреслому Христу.

Бр. Дмитро Карпінець, ВС