«Діти з ключами» – новітня дефініція психологів щодо сучасного життя дітей. Про це  на регіональному семінарі  з християнської етики, який відбувся 31.04. 2011 р. у м. Стебнику, у ЗОШ № 18, сказав о. Андрій – духівник  цієї школи. Семінар відбувся з ініціативи Комісії у справах шкільництва Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

На зустрічі були  присутні представники з 10 місцевих та районних  методичних відділів освіти Львівської області. Метою семінару було розглянути проблеми реального життя молодих, котрі щойно проходять процес формації, зокрема у школі, а також обмінятись досвідом праці.

Школа № 18 міста Стебника має свою особливість та неординарність. Вона розташована у місці, де з вікон класів видно лани, на яких  у літню пору прогулюються лелеки і нагадують дітям про рідне, українське. Ще одним духовним моментом цього навчального закладу є те, що одразу після її відкриття, у 1988 р., ще у радянські часи було побудовано капличку, «…котра, – як зазначає місцевий вчитель, – дітей на хвилю зупиняє і до чогось зобов’язує». За словами директора школи, п. Романа Броницького, усі заходи, які відбуваються у школі, починаються молитвою. І цей справжній дух вчительсько-учнівської спільноти, вибудуваної на вмілому духовному адміністративному керівництві, пронизує серцевину цього закладу і вибудовує дітей зсередини.

Нам також довелося досвідчити цей духовний момент. Увійшовши у приміщення школи, погляд одразу зупинився на відчинених дверцятах каплички. У своєму слові о. Михайло Бучинський –  головний редактор єпархіальної газети «Жива вода», оптимістично підкреслив, що, з приходом молодого Глави, приходить і час оновлення нашої Церкви, а також і суспільства. Побажав, щоб ці зустрічі-семінари мали позитивні наслідки не дише для нашої праці, а щоб оце колективне думання, той добрий дух спокою, покори, смирення вчителі уміти передавати дітям. Щоб вчитель толерував чужі думки і ділився досвідом, перененосив це у свої «малі церкви»: сім’ї, родини, класи, робочі колективи. «Переконаний, що з приходом Блаженнішого Святослава, котрий прекрасно знає проблеми мирян і тих, хто є учнем і хто сам навчає, це знайде позитивний відбиток для вашої праці», – підсумував на завершення священик.

Однак, незважаючи на усі ці моменти, школа на даний час переживає непрості часи. Як зазначає її директор, навчальний заклад розрахований на 1568 учнів, позаяк будівництво було спроектовано на великий район. Зважаючи на демографічну кризу, кількість учнів у школі на сьогодні складає 250 дітей. Тому одне крило школи планують використати і переобладнати у  Регіональний центр реабілітації дітей-інвалідів, який буде розрахований десь на 120 дітей, позаяк школа має потужну базу, де є діючий басейн, спортивний зал. Як зазначає адміністратор, – «ця школа колись буде взірцем того, як можна в комплексі працювати». 

Проте першочерговим своїм завданням керівництво школи ставило і ставить на перше місце – дитину. «У цій школі буде український дух і Боже слово. І хоч сьогодні ми маємо «новітню руїну», але не забуваймо, що саме Галичина є духовною спадщиною українського народу», – зазначає п. Роман.

В контексті цієї зустрічі було анонсовано про проведення Міжнародного семінару у м. Дрогобичі, 5-6 квітня 2011 р., на тему: «Майбутнє починається сьогодні», а також оголошено про проведення восьмої Всеукраїнської прощі католицького шкільництва у Зарваницю, яка відбудеться 7 травня 2011 р. Б. У прощі можуть взяти участь батьки, діти, вчителі, де усі спільно молитимуться за потреби і прохання дітей.

На завершення ми мали чудову нагоду власними очима побачити плоди праці цього колективу. П. Лідія Олей, вчитель християнської етики ЗОШ № 18, а також згуртований шкільний колектив представив чудову інсценізацію сучасності молодого покоління на тему: «Морально-етичні цінності християнина», де на сцені через виступи дітей було піднято проблеми і  виклики, які ставить перед молоддю світ, почуто те вічне та істинне, що закорінене у нашій історії, ментальності, традиції та вірі.

І, як слушно зауважив о. Мирослав – духівник ЗОШ № 18: «Вчитель може бути тим, хто навчає, а може  бути духівником спадщини роду українського. Ми сьогодні не повинні розглядати конфесійність, а розглядати Україну».
Як підсумок до всього сказаного, п. Люба Войтко – голова Комісії у справах шкільництва – підкреслила: «За стан справ у нашій державі винні християни-вчителі, християни-священики, християни-мама і тато. Кожен святий має своє минуле, а кожен грішник має своє майбутнє».

І це доволі слушне, справедливе і реальне твердження. Вчитель не може  навчити любити, якщо цієї любові він не переживає у своєму особистому  житті. Про любов можна свідчити, її можна дарувати, нею можна ділитись лише люблячи.

Іванна Рижан