Святі
Цей день в історії
св. Методій, учитель слов'янський
св. Лев ІХ, папа
св. муч. Марта Перська
У 2005 р.Б. Римським Архиєреєм обрано кардинала Йозефа Алойза Рацінґера, який вибрав ім'я Бенедикт ХVІ
Звернення учасників Пленарного Зібрання UCESM до богопосвячених осіб
Mи, учасники XV Пленарного Зібрання Унії Європейських Конференцій Вищих Настоятелів, з 27 країн, зустрілись в Лурді, в Франції, в днях 19–24 березня 2012 року. Під час нашого зібрання розважали над темою: Богопосвячені особи в Європі. Життя як покликання. Підкреслюємо і згоджуємось з цим посланням, яке було зредаговане молодими богопосвяченими особами, яких ми запросили до участі в нашій зустрічі. В цих днях глибоко зворушила нас жива присутність Марії в Її санктуаріумі в Лурді та приклад життя св. Бернадетти. Відкрили ми також для себе інспірацію для богопосвяченого життя в сьогоднішній Європі, випливаючу з покликання пророка Єремії.
І надійшло до мене таке слово Господнє: (Єр 1,4). Наше життя є глибоко закорінене в Слові Бога, тому що Він є фундаментом нашого покликання як богопосвячених осіб. Ми, учні Ісуса Христа, цілий час досвідчуєм це живе Слово через особисті відносини з Ним. Ми переконані, що Бог кличе нас до переживання того, щоб наша любов була жива.
«Я знав тебе ... Освятив я тебе ... пророком для народів я тебе призначив...»(Єр 1,5). Так, як колись ми почули цей Божий заклик, так чуємо знову його сьогодні. Кожне людське життя є покликанням: як богопосвячені особи відчитуємо це покликання до життя в братній спільноті та солідарності з іншими.
Не кажи: Я дитина, - бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш... (Єр 1,7). В сучасному світі буває часом, що почуваємо себе знеохоченими і нездібними до говоріння про Бога. Часом огортає нас недовіра, і запитуємо, чи богопосвячене життя має ще сенс для молодих людей в сучасній Європі. Одночасно в нашій слабкості, в нашій убогості, Господь кличе нас як пророка Єремію: Я пошлю тебе, ти підеш… В світі повного страждання наші згромадження та інститути покликані до того, щоб бути особливими місцями солідарності та довіри, де різні покоління братів та сестер відчувають себе відповідальними за сьогоднішній час і за майбутнє.
Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати (Єр 1,8). Ми свідомі, що існує криза віри та покликань, але ми не губимо силу духа. Воскреслий Господь є з нами! Свідомість Його милосердної любові наповнює нас радістю та відвагою. Ми маємо багато дарів, якими можемо поділитися з людьми в Європі. Віримо, шо сьогодення є нашим „kairos” – часом надії на міру довіри нашого життя Ісусові.
Оце настановляю тебе я нині над народами ... щоб будував і насаджував (Єр 1,10). Ми, представники різних народів, покликані до того, щоб бути свідками присутності Господа. Садимо та будуємо; беремо участь в творінні нового світу. Співділимо місію Христа, який обіцяв що учинить все нове (пор. Одкр 21,5).
Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: “Що бачиш?”(Єр 1,11.13). Бачимо реальність цього світу, потребуємо Божої любові: людей, яким потрібно повернути гідність; людей, яким потрібно омити ноги; людей, яким потрібно наситити їх прагнення. Відчуваємо, що Дух Святий діє в наших серцях через надію та радість, яких нам сьогодні уділяє. Бачимо нові горизонти, які заохочують нас до продовження паломництва віри до нової Євангелізації, разом з Богом і з усіма людьми доброї волі.
Джерело:www.catholic-media.org
Copyright MCI 2010-2013