//

Запорукою зростання в християнському житті є молитва. На загальній аудієнції з Папою Бенедиктом XVI 9 лютого 2011

У середу, 9 лютого 2011 р., Папа Бенедикт XVI зустрівся з римлянами та паломниками під час загальної аудієнції, що відбулася у залі Павла VI у Ватикані. Своє повчання з цієї нагоди Святіший Отець присвятив постаті святого Петра Канізія, голландського єзуїта, проголошеного Учителем Церкви. На основі його духовної спадщини Папа пригадав вірним про те, що запорукою зростання в християнському житті є молитва та глибока приязнь з Ісусом та заохотив їх, за прикладом цього святого, вести морально послідовне життя, щоб вірно переживати свою приналежність до Христа.

 

 

Діяльність святого Петра Канісія припала на період Реформації, започаткованої Мартіном Лютером. Душпастир був покликаний наново оживляти католицьку віру, що за словами Бенедикта XVI, було нелегким завданням. Він заснував численні єзуїтські колегії, брав участь в заключній сесії Тридентського собору та залишив численну письмову спадщину, зокрема, Катехизми, які протягом століть формували віру німецьких католиків.

 

 

«У творах, призначених для духовного навчання народу, – зазначив Папа, – наш святий наполягає на важливості Літургії, пояснюючи Євангелії, свята, обряд Служби Божої та інших Святих Тайн, але, одночасно, дбає про те, щоб показати вірним красу та необхідність того, щоб участь в прилюдному культі Церкви супроводжувалась та доповнювалась щоденною особистою молитвою». Святіший Отець зазначив, що заклик святого Петра Канізія зробити молитву центром свого життя повторює і Другий Ватиканський Собор, який у Догматичній конституцій «Sacrosanctum Concilium» навчає, що «християнське життя не зростає, якщо не живиться участю в Літургії» та «щоденною особистою молитвою».

 

 

Одним з аспектів повчань цього святого, характерних для епохи, у якій він служив, Бенедикт XVI назвав розрізнення між свідомою та несвідомою апостазією, тобто – віровідступництвом, зазначаючи, що в другому випадку не можна говорить про провину з боку тих, які неусвідомлено втратили правдиву віру. Він також умів гармонійно поєднувати вірність догматичному вченню Церкви та пошану до кожної людини, не зважаючи на її переконання, так що його вважають одним з перших, хто впровадив поняття релігійної свободи.

 

 

Папа також вказав на приклад життя святого Петра Канізія, який залишається актуальним і сьогодні. «Він з ясністю навчає, – сказав Святіший Отець, – що апостольське служіння є переконливим та приносить плоди спасіння лише тоді, коли проповідник є свідком Ісуса та знає, що є інструментом в Його руках, з Ним тісно пов’язаний через віру в Його Євангеліє та Його Церкву, через морально послідовне життя та неустанну молитву та любов. І це – наголосив Бенедикт XVI, – стосується кожного християнина, який хоче вірно переживати свою приналежність до Христа».

 

Джерело: Радіо Ватикан