«Без батьківщини мене немає»: ця фраза висічена на мармуровій плиті на кордоні між двома Кореями. Сюди приходять іноземні туристи, щоб доторкнутися рукою до трагедії розділеного народу. Так звана «демілітаризована зона» площею  900 кв. кілометрів, що відокремлює Південь від Півночі, – це незагойна рана для корейців. І возз'єднання нації – невгасаюча надія для помісної Церкви у Південній Кореї, котра активно бере участь у програмі гуманітарної допомоги завдяки спеціальній Комісії з примирення. Членом цієї комісії з єпархії, розташованої найближче до «зони», є отець Тімоті Лі-Еун-Хіунг. Він розповів про те, як у Південній Кореї вирішують питання євангелізації Півночі, де відсутня релігійна свобода. Як повідомляє Радіо Ватикану, на даний момент головною проблемою є обмін інформацією, а основним способом допомоги північним братам – прийом біженців. Саме з ними місцеві католики втілюють у життя душпастирський проект під назвою «Помолимося разом». Раз на тиждень на кордоні з «демілітаризованою зоною» відбуваються молитви за Північну Корею. Отець Хіунг оптимістичний: він стверджує, що саме тут, біля кордону, як ніде більше відчувається близькість возз'єднання і примирення. «А возз'єднання, євангелізація Північної Кореї – це найважливіше для нас, католиків», - сказав на закінчення о. Лі-Еун-Хіунг.

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va