1.Папа Інокентій ІV дозволив 1205 р.Б. хорватам католикам римського обряду використовувати глаголичні богослужбові книги та слов'янську мову у богослужіннях.
2. Початок редукцій для індіанців в іспанських колоніях 1503 р.Б.
3. Народився слуга Божий Йожеф Міндсенті у мядярському містечку Міндсент 1892 р.Б., примас Мадярщини, ісповідник віри
Владика Венедикт відвідав храмовий празник у с. Бонишин
29-08-2012
28 серпня, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, владика Венедикт Алексійчук, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, взяв участь у храмовому празнику в селі Бонишин, що на Золочівщині. З нагоди вісімдесятилітнього ювілею храму було освячено престіл. Святкову Літургію під проводом Владики Венедикта співслужили адміністратор храму о. Віталій Барабаш та священики Львівської архиєпархії.
У проповіді єпископ-помічник Львівський говорив про Матір Божу, як взірець для кожного з нас. Вона була звичайною людиною, але беручи її за приклад, Церква хоче, щоб ми вчилися від неї. Те, що вона знала, розуміла, була свідома – те і виражалося в її житті, в неї не було роздвоєння, що одні мала переконання, але по-іншому жила. Вона постає перед нами як особа цілісна. Сказане нею «так» стало основою того, що змогла звершитись історія спасіння. Це «так» не було лише однієї миті: від її народження і до славного успіння її життя було постійним «так», вона була спроможна чинити Божу волю, завжди вслухалася в чому ця Божа воля є. Так само і ми маємо намагатися почути і зрозуміти в чому є Божа воля. Святкуючи празник Успіння Богородиці варто задуматись над тим, що ми, люди, рідко, а то й майже ніколи не говоримо про наше успіння, наш перехід до вічності, тобто нашу смерть. «Але ж Бог дарував нам це життя саме для того, щоб ми готувались до цієї вічності. Життя надто коротке – всього кілька десятків років. І тому прислухаймося до Його волі, кажімо Йому «так», бо відхід до вічності - це лише відбиття, печатка того, що ми вибрали за життя: вічне буття з Богом чи буття без Бога. І так буде вічно, бо Бог шанує наш вибір», – говорив владика.
На завершення свята відбулася святкова академія за участю парафіян храму, гостей та мешканців села. Адміністратор храму висловив радість з приводу того, що парафіяльна спільнота змогла зібратись під проводом свого єпископа та тішитись відновою свого храму. «Нехай ця правдива радість буде завжди у наших серцях. Нехай ніколи ніякий смуток і руїна більше не вертаються ні в наше село, ні в нашу громаду, ні в наш край», – зазначив о. Віталій.