Преосвященніший владика Венедикт, єпископ-помічник Львівський, відвідав літній табір для дітей з України та Білорусі в селі Целестинув поблизу Варщави (Польща). Організаторами табору є Інститут високих  тисків Польської академії наук, а також товариство «Дітям з України».

У суботу, 9 липня, Владика відслужив Архиєрейську Божественну Літургію. Окрім дітей та виховників, у богослуженні взяли участь відомі польські науковці та громадські діячі, які прибули на запрошення заступника директора інституту, професора Сильвестра Поровського. З України також прибули представники української скаутської організації «Пласт».

Літній табір у Целестинові для дітей з України та Білорусі проходить від 1994 р. з ініціативи професора С. Поровського. Серед учасників діти з Львівської гімназії бл. Климентія Шептицьк, з парафій Унева, Перемишлян та Перимишлянського р-ну. Загалом близько 30 дітей мешкає в наметах на території інституту. Активну участь в проведені табору приймають польські скаути «харцежи».

У неділю 10 липня Преосвященніший владика Венедикт разом взяв участь у таборовій поїздці до «Санктуаріуму поєднання» у с. Ґдешин, Люблінського воєводства. Архиєрей відслужив Божествену Літургію у місцевому костелі та помолився на могилах блаженного отця Зигмунта Пісарського та українського священика о. Василя Стисла.

Тарас Бабенчук
Прес-служба Львівської архиєпархії

Довідка:

«Санктуарій Поєднання» у с. Гдешин, Люблінського воєводства створено на знак взаємного прощення і примирення українського та польського народів.  Головною реліквією прочанського місця є мощі блаженного Зигмунта Пісарського, польського римо-католицького священика, розстріляного гітлерівськими військами разом з групою односельчан 30 січня 1943 р.

До акції «Вісла» 1947 року, у селі проживали польська та українська громади. Під час ІІ Світової війни 30 січня 1943 року в село прийшов каральний загін гітлерівських військ. Усім дорослим наказали з документами іти до помешкання місцевого священика Зигмунта Пісарського. Німецький офіцер запитав у селян, хто з них комуніст і має зброю. Люди дивувалися такому і мовчки розводили руками. Тоді офіцер наказав привести польського священика і запитав у нього: « Хто з них комуніст і має зброю?». Отець Зигмунт відповів, що тут зібрані лише його парафіяни і жодних комуністів він не знає. Офіцер вдарив священика зі злості пістолетом в обличчя, але той стояв на своєму. Тоді військові вивели на окраїну села всіх чоловіків до 30 років і продовжили допит о. Пісарського. Не почувши жодного слова від нього, розлючений німець двічі вистрілив і вбив священика. Наступним розстріляли дяка-українеця, ще кількадесять мешканців села загинули, рятуючись втечею.

За однією з версій, через етнічний конфлікт, українці забрали в о. Пісарського ключі від костелу, що стояв на місці колишнього греко-католицького, а пізніше і православного храму. Німецький офіцер змушував священика видати тих, хто це зробив, але той відмовився і загинув.

13 червня 1999 р. під час візиту до Польщі, Папа Іван Павло ІІ причислив о. Зігмунта Пісарського до лику блаженних разом із 108 мучениками за віру.

Джерело: www.ugcc.lviv.ua