Від 7 до 16 вересня 2011 року в Римі, в приміщенні інституту “Regina Apostolorum” («Цариця Апостолів») триває 11-та з черги зустріч-семінар для майже 120 єпископів з 35 країн світу, які були висвячені протягом останніх дванадцяти місяців. Серед них декілька єпископів належить до Східних католицьких Церков. Семінар організований для єпископів, що діють на територіях, які є у віданні Конгрегації у справах єпископів та Конгрегації для Східних Церков. Таку зустріч щороку організовує Конгрегація у справах єпископів, пропонуючи нововисвяченим єпископам доповіді, що стосуються різноманітних аспектів їхнього служіння.

У цьогорічній зустрічі беруть участь 2 представники українського єпископату – Владика Венедикт Алексійчук, СУ, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, хіротонія якого відбулась 5 вересня 2010 року, та єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ в Україні, який прийняв єпископські свячення 8 грудня 2010 року.

Перед учасниками зустрічі виступають визначні представники Римської Курії, як кардинали, префекти Конгрегацій, архиєпископи, президенти Папських рад або їхні секретарі. Тематичні доповіді стосуються трьох основних функцій єпископа, а це навчання віри, освячення Божого люду та управління. Крім того розглядаються різні аспекти, такі як духовне життя, турбота єпископа про священство, душпастирство сімей, праця над покликаннями, питання, пов’язані з використовуванням засобів суспільної комунікації, питання культури, екуменічного діалогу, проблеми біоетики, стосунки з чернецтвом і його роль в житті дієцезії (єпархії). В рамках семінару відбуваються тематичні зустрічі представників кожного континенту світу.

На 15 вересня передбачена зустріч всіх учасників семінару з Папою Бенедиктом ХVІ, що відбудеться в літній резиденції Вселенських Архиєреїв в Кастель Ґандольфо.

Своїми враженнями про зустріч-семінар нових єпископів ділиться Владика Венедикт Алексійчук, СУ, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ. Запис зроблений у неділю 11 вересня 2011р:

"Як на мене, цей семінар молодих єпископів є дуже важливий. Найперше, всі ми маємо свою свідомість і розуміння, що належимо до Католицької Церкви. Але дуже часто за цим словом «Католицька» в нас криється дуже мало розуміння вселенськості Церкви. І ці курси дають нам дуже унікальну нагоду зустрітися з єпископами з різних країн: тут є єпископи з Північної, Південної Америки, з Африки, Азії, Європи. Є більше представників з Римо-Католицької Церкви, але є також багато і зі Східних Церков. Тут ми маємо нагоду запізнатись один з одним, маємо нагоду запізнати те, що блаженний Іван Павло ІІ називав «єдність у різноманітті»: в мові, культурі, ментальності Але це є «єдність» - належність до вселенської Католицької Церкви.

На мою думку, це дуже важливий ефект для нашого розуміння. Бо, як правило, ми живемо і служимо в контексті наших місць, наших труднощів, і дуже нам тяжко вийти на таку вселенськість, на таке розуміння більше, ширше, і це є така нагода.

Простий дуже приклад: тут маємо не тільки праці в групах, але завжди маємо сніданок, обід, вечерю – ти завжди сидиш з кимось іншим і маєш нагоду поспілкуватись з цілком іншою особою, іншим єпископом з іншого континенту, з іншої єпархії, з іншої Церкви, поділитися своїми поглядами на Церкву, дізнатися про життя його єпархії, більше пізнати про ту країну, про той народ. Це є дуже важливо.

Також важливим є те, що коли хтось хоче стати священиком, то готується до цього 5-6, а то й 7 років. А щоб стати єпископом ніхто спеціально не готується, нема таких курсів чи формаційної програми для єпископів. Звичайно, що єпископ – це не є щось особливе, це – повнота священства. І приготування в семінарії включає «приготування до єпископів», але цей семінар дає можливість подивитись з такою акцентацією і сфокусуванням уваги на не тільки якісь проблеми, а також відповідальності, справи та обов’язки, які має єпископ.

Тут розглядаємо різні тематики.

«Єпископ і культура» – пізнати розуміння і важливість культури, проповідування Євангелія в контексті конкретної культури, розуміння плюсів і мінусів цієї культури.

«Єпископ і Богослужіння» – усвідомити собі, що єпископ є головним репрезентантом, котрий провадить богослужіння, богослужіння якого мали б найбільше виглядати служінням Богові.

«Єпископ і покликання» - хто як не єпископ найбільше покликаний відповідати за дбання, за плекання атмосфери, де би ці покликання зростали?

Тут розглядаємо багато інших тематик, які заторкують канонічні питання, функціонування єпархії, курії. Важливим аспектом є також те, що самі єпископи діляться своїм досвідом, як вони працюють на своїх єпархіях, у своїх куріях, зі своїми священиками. Так що це дає нагоду збагачувати одні одних, дає нагоду зав’язати нові контакти, отримати запрошення від тих чи інших єпископів, запросити їх до своєї країни, до своєї єпархії. Кожного дня маємо виклади, зустрічі, семінари.

В неділю мали всі разом Літургію Святого Петра. У четвер на нас чекає зустріч зі Святішим Отцем в Кастель Гандольфо. Я дуже втішений, що маю нагоду бути на цій зустрічі."

Джерело: Радіо Ватикан
Розшифрування аудіо «Католицький Оглядач»