//

Владика Ігор Возьняк на свято пророка Іллі молився у Соборі Святого Юра

В день празнику св.пророка Іллі, 2 серпня  2011 р. Б., Високопреосвященніший Архиєпископ Львівський Владика Ігор (Возьняк), очолив Божествену  Літургую у соборі св.Юра, що у Львові  (пл..св.Юра,5).

 

Традиційно кожного вівторка у Архикатедральному соборі св.Юра,  під час Божественної Літургії парафіяни та прихожани моляться про ласку оздоровлення за посередництвом св. Шарбеля, ліванського святця, мощі якого зберігаються у  соборі.

 

Після Літургіїї Владика Ігор уділив Архиєрейське благословення  всім  присутнім з окропленням свяченою водою на оздоровлення душіі і тіла.

 


Слово владики Ігоря в день пам’яті Святого пророка Іллі

 

Святий апостол Павло пригадує, що потрібно коритися вищій владі, бо влада - установа Бога (пор. Рм 13,1). Деякі владні особи, особливо, в часі гоніння нашої Церкви, знали про цю цитату Святого Писання й пробували по-своєму використати її, щоб здобути потрібну інформацію. Але й владні особи на землі, насамперед, повинні коритися Божому закону, бо вони - не Боги, як себе вважали римські імператори та деякі інші. Коли вищі керівники негідно користуються владою й скеровують її, найперше, для своїх інтересів, не дбають про народ - чинять велике беззаконня, тоді, такої влади непотрібно слухати. Такі можновладці повинні пам'ятати про навчання святого апостола Петра: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!» (Ді 5,29). Не завжди ті, хто покликаний до керівництва виконують волю Господню, тобто, діють згідно Заповідей Бога та стараються про добро людей. Часто владні особи шукають тільки своєї вигоди, надуживаючи свого положення, кривдячи простолюддя. Таким царем був Ахав в Ізраїлі, що «чинив зло в очах Господніх, гірш від усіх, що були перед ним» (1Цар 16,30). Він дійшов до того, що покланявся й служив божкові Ваалові, хоч знав правдивого Бога, а до усього цього за намовою своєї дружини Єзавель, що викорінювала правдивих пророків, переслідував святого Іллю. Історії відомі чисельні правителі, що ретельно дбали про себе, свої інтереси, а тяжко гнобили людей.

 

Ілля одного разу попередив царя Ахава, що настане посуха в Ізраїлі, а дощ випаде тільки на його слово, так йому звістив Господь. Дивуймося, що Господь зобов'язав себе слухати пророка та виконав своє слово у цьому. Сам пророк послухався Бога, зупинився біля КерІт-потоку, а круки приносили йому вранці та ввечері хліба і м'яса воду він пив з потоку. Коли висохло джерело води, Господь вказав, щоб Ілля йшов у Сарепту й замешкав у однієї вдови. Тій закінчувалися борошно й олія, але вона послухала пророка, спекла, найперше, йому коржа, а Господь благословив цю слухняність так, що посуд з борошном та олією на спорожнів, бо помножував це в чудесний спосіб. Згодом, коли помер син вдови, жінка вважала, що це сталося за її гріхи. Вона не спішила похоронити сина, але пішла до пророка, ніби, звинувачуючи його у цьому. Праведник натомість, не переставав довіряти Богу, взяв хлопця, положив на своїй постелі й молився до Господа: «Господи, Боже мій, вчини так, благаю, щоб душа цього хлопчика повернулась до нього» (1Цар 17,21). І хлопець ожив, воскрес, Господь вислухав молитви пророка.

 

Відомо, що життя пророка не було легким, але його довіра до Бога та виконання Господніх розпоряджень, допомагали йому довершувати великих діл. Він повбивав фальшивих пророків, які чинили велике зло для людей та своїх душ, бо їхнє повернення до Бога було безнадійним. Ілля жив по волі Бога, не зазнав жодних вигод в житті, переховувався на пустині, перебував у голоді, втікав від переслідування царя. Він одного разу навіть просив, щоб Господь забрав його душу, але годився із волею Бога, слухався його, піднімався, пророк йшов вперед й довершував тих діл, які йому вказував Господь. На його молитву випав дощ із неба й потоки наповнилися водою, зазеленіла трава, віджили дерева. Також, цар Ахав, який чинив погане у Господніх очах, попереджений Іллею про кару, чинив покуту і Бог помилував його.

 

Порок Ілля, був строгим відносно себе та ізраїльтян, бо вони покланялися різним божкам. Він бачив велику посуху, був свідомий страждання людей, чув ревіння худоби, якій бракувало води й трави, але його це якось не зворушувало, не спішився вдаватися із молитвою до Бога, щоб Господь послав дощ на землю. Господь виховував його, наклонював до милосердя, бо й для нього закінчилася брудна вода із потоку, однак він не відступив від своєї завзятості. Пішов на розказ Бога до вдови, бідної жінки, перебував там і не мав жодних претензій, щоб мати краще місце та добру обслугу. Навіть звинувачування вдови про смерть сина, не зламало Іллі, він не оправдовувався перед нею, а просив Господа про повернення життя для померлого хлопця, про це навчає святий Іван Золотоустий (пор. «Про Марту, Марію і Лазаря, та пророка Іллю»). Пророк посідав сильну віру та непохитну надію до Бога, й Господь повернув життя дитині. Не будемо розглядати усього добра, яке містилося у цьому праведному чоловікові, Іллі, залишимо це роздумування на догідний час. Підтвердимо тільки те, що одна людина, яка вірна Богові в добрі та строгих випробуваннях, може довершити так багато добра, що це приносить користь усьому людству. Дякуймо пороку Іллі за його довіру до Бога та просімо його, щоб і ми вміли жити так, щоб цілковито здатися на Господа та виконувати його волю. Почнімо це чинити від себе, віддаючись Богові в опіку та щиро виконуймо його святу волю. Просімо Господа, щоб дав нашому народові мудрого провідника держави, який, покладаючись на свого Творця, зумів би вести народ до кращого духовного життя та належного добробуту. Господи, поможи нашому народові у цьому! Святий пророче Ілле, молися до Господа за спасіння наших душ!


+ Ігор
Архиєпископ Львівський, УГКЦ

Архикатедральний Собор Святого Юра, 2 серпня 2011р.Б.

 

Джерело: www.ugcc.lviv.ua