25 березня 2012 року, у рамках святкування 100-ї річниці з дня народження бл. свщмч. о. Олексія Зарицького, у парафію Св. Безсребреників Косми і Дам’яна с. Більче Миколаївського р-ну, де народився і ріс теперішній новомученик УГКЦ, завітав Високопреосвященний Владика Ігор Возняк, Архиєпископ і Митрополит Львівський.

Урочистіть розпочалася із велелюдної та яскравої зустрічі місцевими жителями та духовенством свого Митрополита. Відтак о. Михайло Коцуровський, Синкел Стрийськохї єпархії, привітавши Ієрарха, запросив очолити Архиєрейську Божественну Літургію, у якій взяли учать понад два десятка священнослужителів з Львівської і Тернопільської архиєпархій та Стрийської і Самбірсько-Дрогобицької єпархій.

Літургійну проповідь Митрополит розпочав із роздумів над важливістю спільнотової молитви. «Краще, коли християни стають в церкві пліч-о-пліч і спільно підносять свої молитви до Господа, тоді молитва праведника та менш праведної людини зливається воєдино, пізноситься до Бога, очищується й Він примає прохання люду свого», - зазначив Архиєпископ.

Відтак Владика звернув увагу на важливість правильного наміру у своїх молитвах, зазначивши, «люди переважно просять Господа про здоров’я, особливо, коли хвороба заглядає до їхнього життя, благають про своїх рідних та близьких, щоб у них все добре скалося у житті, просять за добробут та матеріальні речі… Рідше знайдеться особа, яка б подякувала Господу за Його добродійства, які Він посилає усьому людському роду, за духовні дари, які отримуємо від Господа… Нажаль, ще рідше знайдеться той, хто молиться за своє село, його мешканців, за тих, хто нас покривдив та зробив велику чи меншу шкоду. А Господь закликає любити ворогів своїх, молитися за тих, хто нас зневажає, читинити їм добро та благословляти тих, хто нас проклинає».

Продовжуючи, Архиєрей пригадав присутнім про небезпеку осуду та негативної критики щодо інших людей, які часто стають причиною покріплення головного гріха гордості, що спонукає до чинення власної волі. «Свята Тереза з Авіля говорила, що вона бажала б з Божої волі підняти стебло із землі, як з власної волі творити чуда… Важливими є терпеливість та згода з волею Бога, а дуже шкідлива для людини є власна воля та похід за догоджанням своєму самолюбству та егоїзму. Господь не благословляє людських амбіцій та не погоджується з ними, а, навпаки, повчає людину впродовж її проживання на землі, щоб вона зрозуміла правдиву мету свого життя й прямувала дорогою спасіння та освячення своєї душі», - наголосив Митополит.

«Достойні молільники, запросімо в наше життя Марію, Божу Матір та просімо Її, щоб Вона допомогла нам побороти гнів, лінивство, захланність й усяку іншу тілесну похіть. Практикуймо до Неї щоденну й гідну молитву, чинімо піст в Її ім’я, бережімо наше серце від духовного бруду, вдаючись до Марії, не покидаймо Її ніколи і в такий спосіб дійдемо до вічної радості і спасіння», - на закінчення зазначив Архиєрей.

По завершенні Лутургії Висопреосвященніший Владика Ігор, очолив Молебень до бл. свщмч. о. Олексія Зарицького, а відтак подякував присутнім за спільну молитву, побажав плідного приготування до світлого празнику Христового Воскресіння, а також, через читання автентичної церковної літератури, заохотив усіх до глибшого вникнення у сють Божих правд та Його Церкви, застерігаючи перед небезпекою діяльності різних псевдохристиянських груп.

В свою чергу, о. Ярослав Гарасимів, настоятель даного храму подякував Митрополиту Ігорю за візит, очолену молитву та побажав Божого благословення, сили та наснаги у подальшому здійсненні Архиєрейського служіння.

Важливим буде зазначити, що це перший офіційний візит Митрополита Ігоря на територію Стрийської єпархії, після проголошення Львівської митрополії УГКЦ 29 листопада 2011р.

Довідка:
Бл. свщмч. О Олексій Зарицький народився 17 жовтня 1912 року в с. Більче на Львівщині. У 1931-1934 рр. - навчався у Львівській богословській академії. Священичі свячення отримав у 1936 р. з рук Митрополита Андрея. Тривалий час душпастирював у с. Струтині біля Золочева.

У 1948 р. за відмову перейти на православ'я був засуджений на 8 років ув'язнення, яке відбував у таборах Сибіру й Казахстану. Після реабілітації в 1957 р. кілька разів приїздив у Галичину, але знову вертався на Схід. Він невтомно опікувався не лише українцями, але й поляками, німцями, росіянами, греко- і римо-католиками. Відвідував на засланні Митрополита Йосифа Сліпого.

Удруге був позбавлений волі на 2 роки „за волокитство". Опікун дітей, молоді, бідних, о. Олексій назавжди залишився в пам'яті людей прикладом втілення в життя заповідей любови до Бога і ближнього.

Помер як мученик за віру 30 жовтня 1963 р. у Карагандинському таборі Долинка. Його тлінні останки у 1990 р. перепоховано в с. Рясна-Руська біля Львова.

27 червня 2001 р. Папа Іван-Павло ІІ проголосив о. Олексія Зарицького блаженним.

Прес-служба Стрийської єпархії