Ідеологія «тоталітарного релятивізму», мультикультурності і войовничого секуляризму, надзвичайно впливова на Заході, прагне повністю підпорядкувати собі громадське життя. Одна з перешкод на її шляху - християнські свята, особливо найголовніше (для західного християнства) і найулюбленіше з них - Різдво.

Оглядач телеканалу "Фокс" Джон Гібсон кілька років тому зібрав у книзі «Війна з Різдвом» численні факти про спроби витравити з цього свята всяку згадку про Христа і християнство. З його легкої руки словосполучення «війна з Різдвом» стало терміном. І війна ця не припиняється. Найбільш безвинні її прояви - заборона зображати християнську символіку на різдвяних листівках, виконувати традиційні різдвяні гімни, виставляти в публічних місцях вертепи, влаштовувати поза церковними стінами традиційні різдвяні вистави. Під заборону підпадає і саме слово «Різдво» - тим більше, що в англійській це слово (Christmas) походить від «Христос» (Christ): заради політкоректності в офіційному вжитку воліють вираз «зимові свята» чи «святковий сезон», різдвяні ялинки перейменовують в «святкові» і т.д.

Зазначимо, до речі, що «політкорректори», по суті, намагаються зробити те ж саме, що з успіхом зробили більшовики. Прийшовши до влади, вони спершу скасували всі християнські свята та пов'язані з ними традиції. Але в тридцяті роки Сталін почав демонстративно повертати деякі прикмети знищеного ним світу, пристосовуючи їх до панівної ідеології. Так, багато прикмет Різдва повернулися в побут, але були рішуче відірвані від колишнього контексту: зимовим святом став Новий рік.

Різдвяна ялинка символізувала весь світ: нагорі - Вифлеємська зірка, нижче - зірки-гірлянди, кульки-планети і янголятка, ще нижче - фігурки тварин, під ялинкою - вертеп, що зображає печеру, де народився Христос, поруч - подарунки дітям від Народженого. Новорічна ялинка ніякого певного значення не мала - хіба що вічнозелене дерево асоціювалося з зимою, а зірка на верхівці - з кремлівськими зірками.

Ні немовля Христос, ні святий Миколай на радянському святі з'явитися, звичайно, не могли. Тому був створений образ Діда Мороза: за основу взяли Санта-Клауса, додали йому деякі риси Морозка з російської казки, а як свиту надали йому онучку Снігуроньку з однойменної опери Римського-Корсакова. Але новорічний настрій - передчуття добрих чудес - запозичене у Різдва.

Досвід виявився цілком вдалим: Новий рік став (і залишається) найулюбленішим святом у більшості колишніх радянських республік, відтіснивши Різдво далеко на другий план. Правда, на Заході противники Різдва дещо обмежені в коштах, ніж їх радянські попередники. Прямих репресій проти тих, хто зберігає вірність християнському святу, вони собі дозволити не можуть. Тому в хід ідуть будь-якого роду дрібні блюзнірства (так, наприклад, цього року в одній з передач канадського телебачення, приурочених до Різдва, Богородицю зображала порноактриса Памела Андерсон).

У штаті Нью-Йорк Батавський шкільний округ заборонив святкувати в школах Різдво (а заодно і юдейську Хануку, яка припадає на ці ж зимові дні). Школи відтепер не можна прикрашати ні різдвяною, ні ханукальною символікою, а вчителям заборонено бажати дітям веселого Різдва.

Те ж відбувається і в інших штатах: у Вірджинії відзначатимуть «зимові торжества», в Техасі в школі не може з'явитися Санта-Клаус і заборонено дарувати один одному подарунки.

У Вісконсіні мережа магазинів «Mills Fleet Farm Stores» виставила зі своїх приміщень добровольців знаменитої благодійної організації «Армія Порятунку», тому що вони були в червоно-білих ковпаках Санта-Клауса (потім, правда, власник мережі скасував заборону і вибачився).

У Меріленді точно так само зі словами: «Різдвяні гімни не можна співати в державній установі» - виставили з поштової дільниці групу колядників.

За матеріалами: Regions.Ru