//

Відзначено 20-річчя приїзду світлої пам’яті Блаженійшого Мирослава Івана Любачівського до княжого Галича

9 серпня Єпископ Івано-Франківський очолив Архієрейську Літургію на парафії Св. влкмч. Пантелеймона, с. Шевченкове, Галицького протопресвітеріату. Цього дня парафія відзначала храмове свято, а також 19-річчя від дня служіння першої Літургії на час легалізації УГКЦ після радянської окупації, а також згадку 20-річчя приїзду світлої пам’яті Блаженійшого Мирослава Івана Любачівського до княжого Галича. Цим подіям передували нічні чування для парафіян та гостей, організовані адміністратором парафії о. Василем Заверачом, який запросив оо. Василіян для духовної науки та відновлення парафіян в Христі перед святкуваннями. Співслужили з Владикою: митр. прот. Василь Завірач – протопресвітер Галицький, прот. Ігор Пелихатий, духовенство протопресвітеріату Єпархії. В своїй проповіді Владика Володимир наголосив на значенні здорової душі, як запоруки здорового тіла, зупинившись на служінні св. влкмч. Пантелеймона – цілителя та заступника всіх хворих і покровителя медиків. На завершення Літургії, на церковному подвір’ї було освячено воду, якою окропили всіх присутніх. 

 

Довідка:

Церква Св. Пантелеймона знаходиться в с. Шевченкове, Галицького району, Івано-Франківської області. Споруда має статус пам’ятки архітектури національного значення і є єдиною пам’яткою давньої Галицької архітектури ХІІ – ХІІІ ст., яка збереглась до сьогоднішнього дня.

 

Церква була побудована наприкінці ХІІ ст. в стилі давньоруської та романської архітектури. Храм було побудовано на замовлення князя Романа Мстиславовича, який назвав церкву в честь свого діда князя Ізяслава (Пантелеймона). Біля церкви було споруджено дзвіницю у стилі ренесансу.

 

За свою історію церква неодноразово страждала та руйнувалась через татарські набіги, пожежі та воєнні дії. Храм страждав також і від міжконфесійної боротьби: церква була переосвячена на кафедральний собор та перейменована на костел Св. Станіслава, а згодом тут було створено літню резиденцію латинських єпископів, а ще пізніше костел було передано монастиреві францисканців.

 

Наприкінці XVI ст. францисканці починають реставрацію і в той же час відбудовують монастир. У 1926 році церкву відреставрували вдруге, відтворивши її первісний вигляд. Під час реставрації на стінах знайшли фресковий живопис, а на кам’яних блоках-графіті.

 

Хоча богослужіння тут проводились дуже рідко, але двічі на рік вони повинні були все ж таки відбутись: на дні Св. Пантелеймона та Св. Станіслава. В кінці ХХ ст. тут була проведена реставрація, в результаті якої, вигляд храму ще більше наблизився до первісного.

 

Джерело: www.if-eparchia.org.ua