Італійський єзуїт о. Паоло Далл'Огліо отримав від сирійської державної влади наказ негайно залишити країну. Відомий своєю участю у християнсько-мусульманському діалозі монах звинувачений режимною владою у підтримці революції. O. Далл'Огліо працював у Сирії протягом 30 років, і його зусилля щодо діалогу були широко шановані. Особливо його цінували за те, що він уберіг від руйнування монастир Мар Муса і перетворив його на світовий центр молитви і діалогу.

"осередок у пустелі є заслугою отця Паоло. Ще перед священичими свяченнями він шукав у Сирії місце, де він міг би провести реколекції, – згадує о. Зигмунт Квятковскі, що працює в Сирії. – Хтось розповів йому про забуті руїні монастиря в пустелі. Ця ідея йому сподобалася. Він узяв каструлю з водою, хліб і сказав людям, які привели його до місця, щоб ніхто йому не заважав вісім днів". Польський єзуїт додає, що саме під час цих реколекцій о. Паоло вирішив відновити зруйнований монастир і створити ц ньому монашу спільноту. Сьогодні це найвідоміший у світі туризму і паломництва монастир у Сирії. На знак визнання за роботу, проведену там, президент Сирії наказав побудувати шосе, що веде до підніжжя пагорба, на якому знаходиться монастир IX-X століття. "Там приймають усіх, можна залишитися на кілька днів. Є можливість взяти участь у стародавній християнської літургії, сирійській. Це неймовірно багата спільнота, котра головна мета свого існування вважає діалог з ісламом, і таким чином це монастир, який широко відкриває руки для мусульман, які туди приїжджають", – сказав о. Квятковскі.

На думку аналітиків сирійської політичної арени, рішення влади щодо залишення країни oтцем Далл'Огліо означає, що вона не захищає меншини і не спроможна прийняти існування лише тих християн, які підтримують дії режиму і можуть співпрацювати з ним. Що ж стосується долі меншості, то це не обіцяє у майбутньому нічого доброго. Владі особливо не сподобалися заклики до терпимості та прощення у коментарях, які монах опублікував у європейській пресі. Нещодавно видання La Croix висловило надію, що "національне примирення в Сирії все ще можливе", і закликало сторони конфлікту утримуватися від насильства.

Однак, схоже, рішення влади стосовно єзуїта спричинене його різдвяним закликом (який з'явився у той день, коли йому наказали залишити Сирію). Місіонер змальовує в ньому силует сирійського учня Христа. Закликає до солідарності з усіма, незалежно від релігійної , політичної, племінної чи мовної приналежності. Водночас закликає до діалогу, посередництва і примирення і чітко ставить питання про те, за яку Сирію триває боротьба: "Чи наш народ відновить демократію, здатну керувати понад розділенням чи повернеться репресивний режим, в якому громадяни терплять несправедливість?".

Монах також засудив заклики до екстремізму і загострення розбіжностей, водночас показуючи, що мирне співіснування ісламу і християнства можливе. Своє різдвяне звернення завершує словами: "Немає справедливості та рівності без терпимості та прощення". Видається, що власне ці слова стали приводом для рішення, що він повинен негайно покинути Сирію.

За матеріалами Radio Watykańskie