До замаху на своє життя Іван Павло ІІ не займався Фатімою. Знав фатімську побожність, оцінював її розвиток в парохіях , оскільки вона приносила багато користі для духовного життя вірних.  Не був надто прив’язаним до фатімських об’явлень, а почав відкривати їх вже після замаху.

13 травня є датою об’явлень в Фатімі 1917 року. Це також річниця  консекрації папи Пія XII, яка відбулася того ж року. Ці факти привели Святішого Отця до переконання, що Фатімська  Божа Мати увійшла в його життя.

Вже в лікарні він попросив  принести йому тексти фатімської таємниці. Документи привезли в поліклініку Джемеллі, там папа ознайомився з всіми таємницями, в тому числі і з третьою, яка ніколи раніше не була оприлюднена.  Тоді дістав переконання, що Богородиця  захоронила його від смертельної кулі.

Замах мав принести смерть, бо був чудово приготований. Куля пройшла на виліт через організм Івана Павла ІІ. Не зважаючи на це, він вижив. Перед операцією лікар прийшов до секретаря і сказав, що папі треба уділити оливопомазання і розгрішення, оскільки тиск стрімко падає і існує загроза смерті.  Після операції Папа був знекровлений, йому зробили переливання, але чужа кров не прийнялась.

Всі ці деталі створювали велику небезпеку для життя. Зразу після операції Іван Павло ІІ усвідомив собі, що була якась надприродна ласка, яка зберегла його при житті.  Так зродилось його переконання, що  був врятований Фатімською Божою Матірю.

Святіший Отець уважно слідкував за обявленнями в Меджугор’ї. Вислуховував думки єпископів з Боснії і Герцеговини. В той же час вслухався в доповіді з усього світу. Знав, що вірні, які відбували паломництво до Меджугор’я, повертались іншими, наверненими. Не привязував значення до самих об’явлень, але цінував те, що Меджугор’є є місцем великої молитви, покути і навернення. Був переконаний, що це місце, в якому реалізується євангельський заклик: «Навертайтеся і вірте в Євангеліє» .  Не легковажачи подій в Меджугор’є, папа скликав Комісію в Конгрегації Доктрини Віри для дослідження тих об’явлень.

За матеріалами розмови кардинала Дзівіша з ЕКАІ