//

Великоднє послання Преосвященного Владики Тараса, Апостольського Адміністратора Стрийської єпархії

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ Преосвященного Владики Тараса, Апостольського Адміністратора Стрийської єпархії

 

Всесвітлішим, всечеснішим та преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям,  дорогим у Христі мирянам
Стрийської єпархії Української Греко-Католицької Церкви


Христос воскрес! Воістину Воскрес!


«Сьогодні все наповнилося світлом,
небо, земля і глибини підземні.
Нехай же празнує вся вселенна
Христове воскресіння,
в якому ми утверджуємось!»

Воскресна Утреня, Канон Пасхи


Улюблені в Христі браття та сестри!

Мов заключний акорд цієї величної Пасхальної стихири урочисто звучить Великодній гімн: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим що в гробах життя дарував», звіщаючи світові світанок нового дня Господнього, світанок спасіння світу. Його змістом є повнота Правди, яка творить основу нашої віри та є причиною нашої надії. Все проголошує остаточну перемогу Божої любові, котра обіймає кожного з народжених та все людство, спонукуючи до радісного визнання: Воскреслий Христос Ісус є Господь та Спаситель.


Звістка про Христове Воскресіння є центральною правдою всього Божественного Об'явлення, спасительною та преображуючою світ силою Євангелія. Вона зібрала воєдино усі народи в Єдину, Святу, Соборну та Апостольську Церкву, установлюючи її єдиним вірогідним свідком Христового Воскресіння та носієм Радісної Благовісті на всі часи для всього людства.

 

«Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: Він воскрес» - проголосили ангели жінкам мироносицям, а тим і до всієї історії світу про сповнення Господньої обіцянки спасіння. «Воскрес із мертвих» – це головне ствердження Великодньої правди, перед якою смиренно схиляється розум, бо Божественна Мудрість об'являє людині свою велич лише в благодаті віри.


Пасхальне таїнство є неповторною історичною миттю торжества Божественної любові, у якій людина віднаходить ствердження правди про себе та об'явлення повноти свого життя. Справжня туга за безсмертям не родиться з ізольованого, зосередженого на собі існування, яке не заспокоює, але з досвіду безумовного дару любові. Тож якщо таїнство життя є тотожне таїнству любові, тоді воно є пов’язане з процесом самозречення аж до смерті. Христовим воскресінням долаються всі протилежності між життям та смертю: присутність вічності стає реальністю. Така присутність є основою віри: вона несе в собі запоруку осягнення нашої остаточної мети. Віра є там, де тріумфує любов. Тому що в Христовій смерті та Воскресінні Божа любов подолала смерть – може людина вірити, що її буття в єдності з Богом є правдивим життям, яке долає смерть.

 

Пасха Господня є об'явленням таїнства Божественної любові, якою Воскреслий Христос «смертю смерть подолав». Він сам, єдиний Справедливий, як терплячий праведний, є вкинутий у прірву смерті. Справедливий зійшов до аду, до місця прокляття, де Бог не є прославлюваний. Та Христовим сходженням до аду, туди увійшов Бог. Христове «звершилося», висловлене на хресті, означає, що Слово сталося остаточною правдою людини перед Богом. Ад є зруйновано, бо смерть перестає бути темнотами Божого забуття та місцем немилосердної віддаленості від Бога. В Христі сам Бог вступив до простору смерті, своєю присутністю долаючи всю її жахливу спустошеність та незворотність.


У Воскресінні Христос приносить людству нову надію: смерть є спроваджена зі світу як «останній неприятель». (ІКор.15.26) Її жало – гріх, є переможене на хресті послушністю Божого Сина Небесному Отцю. Шибениця стає деревом життя та божественним запрошенням до взаємності в любові: справжнє життя здобуваємо жертвою, коли, наслідуючи в любові свого Спасителя, цілопально звіряємося Богові, щоб статися Його дітьми. І хоч наслідки смерті цілковито не усунуті з реальності людського життя, її кінець є стверджений остаточною та єдиною владою Божої любові.

 

Влада Воскреслого Христа над живими та мертвими є животворною: Він «тим що в гробах життя дарував». Кожен з народжених стоїть у цьому світі перед невідворотністю минущості життя. Та й те життя, яке людина має, вона отримує завжди від інших, і ніколи не зможе мати його від себе самої: воно не є її власністю. Тому чим наполегливіше зосереджується сама на собі, тим більше підпадає владі смерті, як вироку самоосудження.


В Христових словах: «хто вірить в мене, хоч би помер, буде жити» спочиває запевнення, що єдність зі Спасителем є вже «тут» та «тепер» запорукою життя та воскресіння, бо в Ньому «тут» та «тепер» долаються границі смерті. Христове Воскресіння і воскресіння мертвих є однією дійсністю, якою стверджується наша віра в Бога перед лицем історії. Наше власне воскресіння є вже приготоване у Воскреслому Христовому Тілі, і цей дар ми привласнюємо особливо через життєдайність покаяння та участю в Євхаристійному Таїнстві.

 

В сучасному особистому, родинному та церковно-суспільному житті існує багато проблем, вирішення яких здається дуже важким або навіть неможливим. Причина такої безвихідності криється у прагненні людини узурпувати собі право на себе, самотужки здійснити своє спасіння в ізоляції логіки закону залежності між вчинками та наслідками власних зусиль. Однак спасіння, остаточна мета людини, осягається не ділами закону, але через віру у Воскреслого Христа. Божий мир та радість, всупереч буденності існування, наповнюють життя верховенством правди та милосердя з духа любові, яку уможливлює віра. Якраз тому, що існує правда Христового Воскресіння, єдина правда над нами, усім нам спільна та для всіх фундаментальна, відповідь нашої віри є основою для подолання всіх негараздів. Бути християнином у сучасному світі означає ясно та безкомпромісно свідчити про свою живу віру у Воскреслого Христа, котрий є воскресінням та життям усього світу.

 

У цей світлий празник Христового Воскресіння зичу вам усім обильних Божих ласк та нездоланної надії, яка б давала вам силу проживати у вірі кожну мить як обійми Отчої любові. Нехай мир та радість, даровані Великодньою перемогою Спасителя, стануть невичерпним багатством вашого життя та скарбом живої віри спільноти Божих дітей Української Греко-Католицької Церкви, щоб вона своєю історією та сучасністю, як вірний свідок Христа, наповнювала спасительним світлом Воскресіння сучасність та майбуття нашого народу.

Христос воскрес! Воістину Воскрес!


вл. Тарас Сеньків, ОМ
Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії


Дано у Стрию, при Катедральному Храмі Успення Матері Божої
в Квітну неділю, 17 квітня 2011 року Божого

 

Джерело: stryi.ugcc.org.ua