//

В УПЦ КП вірять у помісну церкву з УГКЦ

Новообраний голова Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук був уведений на престол на вихідні і розпочав свій перший робочий тиждень.

 

Церемонія інтронізації відбулася в головному храмі українських греко-католиків - Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві. У вівторок на своїй першій прес-конференції голова УГКЦ заявив, що проситиме Папу римського Бенедикта XVI надати українській церкві статус Патріархату.

 

На інтронізацію 27 березня запросили приблизно тисячу гостей, серед яких представники всіх єпархій та екзархатів УГКЦ, державної та місцевої влади та різних громадських і релігійних організацій. Як пояснюють в Греко-Католицькій церкві, літургія, приурочена до інтронізації верховного архієпископа, була офіційним завершенням виборчого синоду єпископів УГКЦ. Тепер Святослава Шевчука літургійно величатимуть патріархом.

 

Дмитро Степовик, професор, доктор богословських наук, член Вищої церковної ради УПЦ Київського патріархату розповів Бі-Бі-Сі, що УГКЦ мріє стати церквою патріаршою, тобто щоб її офіційно очолював патріарх.

 

З Дмитром Степовиком розмовляв Богдан Цюпин.

 

Бі-Бі-Сі: На офіційному сайті УГКЦ йдеться про те, що нового главу греко-католицької церкви вітали, як сказано, усі київські церкви Володимирового хрещення. Таке враження, що УГКЦ усіляко намагається наголошувати на аспектах спільності українських церков. Чи готові православні церкви відповідати позитивно на це прагнення до зближення?

 

Дмитро Степовик: Багато хто, особливо представники Київської православної церкви кажуть, що греко-католики – це якби наріст на православній церкві України, що вони починають свою історію з Берестейської Унії 1596 року, але самі греко-католики кажуть: оскільки Київська метрополія тоді була православна, але прийняла підданство римського архієрея, то її традиція від Володимирового хрещення не переривається з тим, і ми, Київський патріархат і, думаю, всі об’єктивні християни згодні з цим. А відносно можливого зближення – воно є, те зближення. Особливо сьогодні воно помітно між Київським патріархатом, великою церквою, яка нараховує 14 з половиною мільйонів вірних і церквою греко-католицькою, в якій менше втричі вірників, але число єпископів, які брали участь, таке саме – у нас 40 єпископів і там. Ну, правда, в нас немає зарубіжних діаспор, а у них і в Аргентині, і в Бразилії, і в Канаді - скрізь є. І вже намітилася ця тенденція, особливо знизу, з боку вірних, щоби… навіть висловлюються такі думки: хай будуть дві церкви, але з одним главою, з одним патріархом. Тому що їхня мрія стати церквою патріаршою, щоб очолював її патріарх.

 

Бі-Бі-Сі: Лідери УГКЦ в Україні завжди говорили про те, що їхньою метою є створення однієї загальноукраїнської церкви. На вашу думку, це справа абсолютно далека, аж до фантастичності, чи справа якихось там реальних термінів?

 

Дмитро Степовик: Я думаю, що друга із обох ваших названих альтернатив. Друга ближче, тому що, пригадайте, ви, мабуть, пам’ятаєте часи, коли говорили про "Союз нерушимый республик свободных", а воно розсипалося за кілька днів, тому оскільки церквою керує Бог, то ми знаємо, що його думки – це не людські думки. Чому не може такого статися? Якщо буде натиск… часто буває під впливом натиску ззовні приймаються якісь внутрішні рішення, які, задавалося б, за інших умов абсолютно неможливі, тому оце рух і в Київському патріархаті, і в проукраїнській частині УПЦ Московського патріархату – там є досить потужна така продержавність, така тенденція, - і ота автокефальна, звичайно, церква цілком можливо, - особливо, якщо сприяння буде з боку влади, якою б вона не була – сьогоднішньої чи майбутньої, - таке об’єднання можливе. Тому ніякої фантастики. Ми віримо… Святіший Патріарх Філарет Денисенко, якому йде 80-й рік, каже: я навіть вірю, що при моєму житті ще відбудеться єдина помісна Українська православна церква. І, звичайно, за участю і УГКЦ. Так що, пане Богдане, це не фантастична ідея. Ми до цього йдемо і для цього працюємо. Особливо на рівні мирян, на рівні духовних навчальних закладів і на рівні навіть священиків. І особливо монахів, які прагнуть, щоби в Україні була християнська єдність і всі були одне, як закликав нас наш Господь Ісус Христос.

 

Бі-Бі-Сі: То, на вашу думку, що, власне, буде важливішим для християн в Україні, для церков в Україні – робота над об’єднанням, над вирішення якихось там церковних структурних питань чи, власне, збереження християнства як важливої частини суспільного життя в Україні?

 

Дмитро Степовик: Ці дві проблеми взаємно пов’язані. А щодо секуляризації, то загально це є продукт глобалізації. Ми з жахом довідалися, що у нашої ближньої сусідки Чехії 60% опитаних людей сказали, що вони не вірять ні в якого Бога і ні до якої релігії себе не приписують. У Голландії ця цифра сягає 40% опитуваних. Може, це не відображає загального стану нації, але те, що відбувається в Європі, – що люди чим краще живуть, тим менше їм потрібен Бог, - воно якоюсь мірою зачіпає і нас. Але меншою мірою, тому що наші церкви повні сьогодні, чого не побачиш навіть у святому Римі і в Парижі в Соборі Паризької Богоматері та й у вас у Лондоні, мабуть, 80% українських громадян – це підтвердили всі опитування, - ідентифікують себе як люди, які вірять у Господа Ісуса Христа. Тобто, вони християни всіх трьох течій – православ’я, католицизму і протестантизму.

 

Джерело: www.bbc.co.uk