//

В УКУ відбудеться презентація монографії о. Олександра Бодревича-Буця «Національна пам’ять України»

Інститут історії Церкви запрошує усіх зацікавлених на презентацію монографії о. Олександра Бодревича-Буця «Національна пам’ять України», яка відбудеться у середу, 13 квітня, о 16.15 у Семінарській кімнаті ім. І. Шипули (вул.І.Свенціцького,17)

У програмі:

1. Вступне слово Василя Стефаніва, викладача кафедри історії гуманітарного факультету УКУ

2. Слово Романа Хоркавого, члена Національної спілки письменників України, редактора книги.

3. Слово Ігоря Скочиляса, декана гуманітарного факультету УКУ.

4. Слово отця-доктора Андрія Михалейка, директора Інституту історії Церкви.


ПРО АВТОРА
Народився 18 серпня 1910 року в селі Нагоряни Пустомитівського району Львівської області, закінчив Львівську академічну гімназію, Львівську Богословську Академію (1935). Працював в Українському католицькому Союзі (1935-1939), одночасно вивчав соціологію у Львівському університеті, де отримав диплом магістра. У 1937 році був висвячений на священника. Працював на різних "парафіях Львівщини й Івано-Франківщини. Але не зміг змиритися з ставленням радянської влади до Церкви, з боротьбою проти УГКЦ, перейшов на світську роботу. Комуністична влада СРСР вимагала від нього публічного каяття, пропонувала зайнятися атеїстичною пропагандою. Працював він науковим співробітником Музею етнографії та художнього промислу, де підготував кандидатську дисертацію «Побут галицького селянства в період капіталізму (1848-1939)», але КДБ не допустив її до захисту.


Згодом Буць-Бодревич став працювати в Музеї народної архітектури та побуту, який утворився на основі відділу народного будівництва Музею етнографії та художнього промислу. Працював з великим захопленням: досліджував народну архітектуру Карпат, Прикарпаття, Поділля. Його стараннями було набуто до музею хати з багатьох сіл Бойківщини, Розточчя, Яворівщини, Львівського Прикарпаття, Опілля. На Тернопільщину виїжджав він десятки разів, особисто організовував і очолював експедиції. Цінні його звіти. Вони наповнені детальними описами, малюнками, схемами, розповідями старожилів.

Свої дослідження Поділля Буць-Бодревич виклав у праці «Народне будівництво Західного Поділля. Він багато зусиль доклав для створення вихідних матеріалів до генерального плану експозиції музею, розробив схеми забудови окремих експозиційних секторів: Бойківщини, Львівщини, Гуцульщини, Західного Поділля. У 1969 році на сторінках газети «Молодь України» була організована дискусія щодо часу заснування Києва, в якій взяли участь М.Думка, М.Брайчевський, А.Бугай, Б. Рудник та Олександр Буць-Бодревич, який надрукував велику статтю «Навколо хронології Києва». Він досліджував орнаментику в археологічних матеріалах, розгадував символи, створив альбом праісторичних елементів орнаментальних мотивів, систематизував їх. Опрацював десятки книг з археології, історії, етнографії. В результаті цієї багаторічної роботи він підготував працю «Національна пам'ять України. Етногенетичне дослідження». В архіві музею зберігається також текст рукопису «Весільна княгиня».

Помер невтомний дослідник у 2004 році. Все зроблене О. Буць-Бодревичем безсумнівно ввійде у фонд української культури.
(Зі спогадів Архипа Данилюка)

 

ПРО КНИГУ
Етноґенетичне дослідження «Національна пам'ять України» - плід багатолітньої невтомної праці о. Олександра Бодревича-Буця, видане вже після його смерті. Воно присвячене багатоаспектному глибокому дослідженню української історії праісторичного, дослов'янського і слов'янського періодів.  Хронологічний діапазон її дуже широкий. Охоплено і матеріальну, і духовну культури. Створено достовірну цілісну модель нашого давнезного минулого. Скрізь у центрі уваги - людина, українська людина, реальна людина. «Національна пам'ять України» - твір науково-публіцистичний, полум'яний, написаний на злобу дня, розрахований і на масового читача, і на фахівців (особливо на археологів, антрополоґів, істориків, етнографів,  літературознавців, мовознавців, соціологів, архітекторів).
 

Джерело: ucu.edu.ua