Під час реставраційних робіт у каплиці храму Лурдської Божої Матері в Санкт-Петербурзі довелося розібрати велику кількість старих цеглин, дощок, табличок, всього того, що роками накопичується в храмі;  викинути шкода, але що це – ніхто не пам'ятає. У простінку за вівтарем стояв досить важкий і дуже брудний предмет: невелика мармурова плита, вставлена в дерев'яний футляр, на якому було безліч латинських написів, які важко прочитати, а по центру червоніла тріснута єпископська печатка.

Помивши дошку і вчитавшись у написи, не повірила своїм очам: переді мною був закладений вівтарний камінь – сховище мощів (релікварій), датованих серединою XIX століття. З трепетом почала перекладати текст, перевіряти дати і прізвища, вчитуватися в захоплюючу історію артефакту.

Один з написів свідчив, що цей камінь призначений для домашньої каплиці Його Імператорської Величності Максиміліана герцога Лейхтенбергського.

Двадцятирічний герцог приїхав до Росії для участі в маневрах 1837р., познайомився з імператорською сім'єю і княжною Марією Миколаївною, яка, за відгуками сучасників, була дама яскрава і свавільна, вона не бажала виходити заміж за принца якоїсь європейської країни і виїжджати слідом за чоловіком з блискучого Санкт-Петербурга. Микола I пішов назустріч улюбленій дочці, дозволивши спочатку листування, а потім і заручини з небагатим герцогом-католиком невеликого баварського князівства.

У ті роки ситуація з католицькою церквою в Росії була напруженою, не припинялися повстання поляків, закривалися монастирі, змішані шлюби визнавалися недійсними і скорочувалася кількість віруючих, імператор негласно підтримує політику утисків Церкви. Це викликало жорстку реакцію Папи Григорія XVI і подальший сплеск невдоволення в Європі.

Однак, у випадку з весіллям дочки Микола I демонструє небачену віротерпимість: герцогу Максиміліану дозволено зберегти свою віру, за умови, що всі їхні діти будуть хрещені в православ'ї, а вінчання в 1839 р. в домашній церкві Зимового Палацу буде підтверджене наступною католицькою церемонією в присутності царя і численних іноземних гостей.

Герцог Максиміліан щедро надавав підтримку церкві Св. Катерини, був дружній з архиєпископом Ігнатієм Головінським, який доклав багато зусиль до прикрашання інтер'єру церкви. У 1851 р. даром герцога став величезний бронзовий свічник, підвішений під куполом собору (пізніше свічник впав і був проданий).

У 1853 р. після смерті герцога Максиміліана католицькі реліквії з капели були передані церкві св. Івана Єрусалимського і церкві Св. Катерини, благодійником яких він був. За наказом вдови Марії Миколаївни в церкві Св. Івана Єрусалимського (Мальтійська капела) Пажеського корпусу була зведена копія домашньої каплиці, де герцог Максиміліан і був похований.

Наступний напис переносить нас в інший відрізок історії Католицької Церкви в Росії, у 1873 р. Санкт-Петербург стає центром Могилевської єпархії, тут розміщується катедра архиєпископа, капітул і Духовна семінарія. Церква Св. Катерини стає центром «католицького» кварталу в самому центрі столиці імперії.

У цьому році відбувається підтвердження автентичності мощів Ярославом Івашкевичем – єпископом суффраганом Могилевської архиєпархії (про що свідчить третій напис на релікварії).

Мощі зберігаються в церкві Св. Катерини, де знаходяться до революції.

Документів про подальшу долю мощів немає. Можу лише припустити, що або в двадцяті роки вони були перенесені в храм Лурдської Божої Матері, щоб сховати або, при можливості, відправити до Польщі, або це сталося в 1938р. – в рік остаточного розорення церкви Св. Катерини, коли там служив французький священик о. Мішель Кловіс Флоран. Одного вечора камінь був поставлений за вівтар Божої Матері в каплиці, де і знаходився всі ці роки, тому що про нього ніхто не знав.

Мощі Св.Доната перебували в релікварії в неруханому стані під охороною Лурдської Божої Матері. Таким чином, можу сказати, що скоро всіх нас чекає свято – повернення Св.Доната «додому» до братів-домініканців. Тим більше, що четвертим автографом на дошці є підпис Даміана Іодзевича, OP, Настоятеля Церкви святої Катерини, Декана Санкт-Петербурга.

Ось таке чудо. Дякуємо, Господи!

Любов Суміна

За матеріалами http://icatholic.ru

реклама: детальна карта Санкт-Петербурга. Заблукали у місті? Тоді Вам сюди - www.karta-spb.ru (проложить маршрут спб)