//

В день Свята Богоявлення у Лук'янівській в'язниці юнак прийняв Хрещення

19 січня 2012 року у день Богоявлення Господнього у Лук'янівській в'язниці Святе Таїнство Хрещення прийняв юнак, яким опікувалася громада Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі.

 

Богоявлення Господнє, або також Святе Просвіщення. Цей день урочисто святкується Церквою. Священики Пенітенціарного душпастирства благословляють цього дня в'язнів окропленням свяченою водою, обходячи камери та житлові блоки в колоніях та слідчих установах. В чому особливе значення цього свята?  Хрещення Господа нашого Ісуса Христа є прообразом хрещення для кожного з нас.  Святе Просвіщення, як також називали це таїнство, – це друге народження. За словами Спасителя той, хто не народиться від води і Духа, той не може увійти в Царство Небесне. Хрещення омиває первородний гріх, також усі особисті провини, які людина могла вчинити. Ось чому цей день такий важливий для нас, християн.


Етґар, - саме так називали юнака, що був у групі дітей з неповних родин, якими опікується громада Св. Миколая Чудотворця. Турботу і виховання цієї невеликої спільноти здійснювала добродійка Ореста Цибрівська. Катехизація, спільні подорожі, літній та зимовий відпочинок об'єднували дітей у дружному гурті. Настоятель парафії Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі мітрофорний протопресвітер о. Ігор Онишкевич двічі на рік організовував оздоровлення дітей у Карпатах. Проте, нажаль, соціальне сирітство - одна з головних причин правопорушень, які вкоюють неповнолітні, що знаходяться у цій групі ризику. Біда трапилась і з нашим вихованцем, що опинився за ґратами. Проте тут він зустрів пастирську турботу Церкви в особі сестри Вероніки (Кішко), що викладала для неповнолітніх Закон Божий та капелана о. Костянтина.


Рішення про прийняття Святої Тайни Хрещення Етґар прийняв з глибоким усвідомленням і прагненням. У Хрещенні він взяв ім'я Єгор (похідне від Георгій), що співзвучне імені, яким нарекла його мати. Хресними стали добродії Артем (психолог установи) і Ореста, що піклувалася про нього колись при храмі Св. Миколая. Найцінніший подарунок - вишиту білу сорочку юнак носив увесь день Господнього і такого особистого Свята!

 

Повідомив о.Констянтин Пантелей